реферат
Главная

Рефераты по рекламе

Рефераты по физике

Рефераты по философии

Рефераты по финансам

Рефераты по химии

Рефераты по хозяйственному праву

Рефераты по экологическому праву

Рефераты по экономико-математическому моделированию

Рефераты по экономической географии

Рефераты по экономической теории

Рефераты по этике

Рефераты по юриспруденции

Рефераты по языковедению

Рефераты по юридическим наукам

Рефераты по истории

Рефераты по компьютерным наукам

Рефераты по медицинским наукам

Рефераты по финансовым наукам

Рефераты по управленческим наукам

Психология педагогика

Промышленность производство

Биология и химия

Языкознание филология

Издательское дело и полиграфия

Рефераты по краеведению и этнографии

Рефераты по религии и мифологии

Рефераты по медицине

Курсовая работа: Цифро-аналогові перетворювачі

Курсовая работа: Цифро-аналогові перетворювачі

Курсова робота

Цифро-аналогові перетворювачі

2008р.


1. Загальні відомості

Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) призначений для перетворення числа у вигляді двійкового коду у напругу або струм, пропорційний значенню цифрового коду. Схемотехніка ЦАП дуже різноманітна. На рис.1 показана класифікація схем ЦАП за схемотехнічними показниками.

Рис.1 Класифікація схем ЦАП

Окрім того, інтегральні мікросхеми ЦАП мають класифікацію за такими ознаками:

· По вигляду цифрового сигналу: або з токовим виходом, або у вигляді напруги.

· По типу цифрового інтерфейсу: з послідовним введенням, або з паралельним введенням вхідного коду.

· По кількості ЦАП на кристалі: одно канальні або багатоканальні.

· По швидкодії: помірної або високої швидкодії.


2. Послідовні ЦАП

ЦАП з широтно-імпульсною модуляцією

Дуже часто ЦАП входить у склад мікропроцесорних систем. В такому випадку, якщо не потрібна висока швидкодія, цифро-аналогове перетворення може бути дуже просто здійснене за допомогою широтно-імпульсної модуляції (ШІМ). Схема ЦАП з ШІМ наведена на рис.2.

Рис.2. а) Схема послідовного ЦАП; б) діаграма напруг.

Вихід ШІМ-модулятора керує роботою ключа S. В залежності від коду формується імпульс ШІМ, тривалість якого прямо пропорційна значенню цифрового коду. Схема формування показана на рис.3. Код на виході лічильника лінійно зростає з кожним імпульсом тактової частоти Fтакт. Поки цей код менший за двійковий код, на виході.


Рис.3. Схема формування коду

Схеми порівняння кодів (СПК) буде сигнал логічної одиниці. Як тільки код лічильника зрівнюється з війковим кодом, на виході СПК встановлюється логічний нуль. Цей імпульс керує ключем S. Фільтр у схемі рис.2а виділяє середнє значення напруги, як це показане на рис.2б. Ця схема забезпечує майже ідеальну лінійність перетворення і не має прецизійних елементів. Її головний недолік – низька швидкодія.

ЦАП на перемикаємих конденсаторах

У попередній схемі потрібно 2N тактів імпульсів синхронізації. В схемі рис.4 для цього потрібно значно менше тактів.

Рис. Схема ЦАП на перемикаємих конденсаторах.

В цій схемі ємності конденсаторів С1 та С2 рівні. Перед початком циклу перетворення конденсатор С2 розряджається ключем S Вхідне війкове слово задається у вигляді послідовного коду. Його перетворення здійснюється послідовно, починаючи з молодшого розряду d0. кожен такт перетворення складається з двох полу тактів. В першому полутакті конденсатор С1 заряджається до опорної напруги Uоп при d0=1 за допомогою замикання ключа S1, або розряджається до нуля при d0=0 за допомогою замикання ключа S2. На другому полу такті при розімкнутих ключах S1, S2 та S4 замикається ключ S3, що викликає ділення заряду навпіл між С1 та С2. В результаті одержимо:

U1(0) = Uвих(0) = (d0/2)Uоп.

Доки на конденсаторі С2 зберігається заряд, процедура зарядження конденсатора С1 повинна бути повторна для наступного розряду d1 вхідного слова. Після нового циклу перезаряджання напруга на конденсаторах буде

Uвих(1) = U1(1) = [(d1 + d0/2)Uоп]/2 = [(2d1 + d0)Uоп]/

Таким же чином виконується перетворення для інших розрядів слова. В результаті для N-розрядного ЦАП вихідна напруга буде дорівнювати

Uвих(N-1) + U(1) = = .

Якщо потрібно зберегти результат перетворення будь-який тривалий час, до виходу схеми треба підключити ПВЗ. Після закінчення циклу перетворення потрібно провести цикл вибирання, перевести ПВЗ в режим збереження і знову почати перетворення.

Таким чином ця схема виконує перетворення вхідного коду за 2N квантів, що значно менше, ніж у ЦАП з ШІМ. Тут потрібно лише два узгоджених конденсатори невеликої ємності. Конфігурація аналогової частини схеми не залежить від розрядності перетворюваного коду. Але по швидкодії послідовний ЦАП значно уступає паралельним ЦАП, що обмежує сферу його застосування.

3. Паралельні ЦАП

ЦАП з сумуванням вагових струмів

Більшість схем паралельних ЦАП засновані на сумуванні струмів, сила кожного з яких пропорційна вазі цифрового війкового розряду, причому повинні сумуватись тільки суми розрядів, значення яких дорівнює 1. Наприклад, потрібно перетворити двійковий 4-розрядний код в аналоговий сигнал струму. У старшого значущого розряду (СЗР) вага дорівнює 23 = 8, у третього 22 = 4, у другого 21 = 2 і у молодшого (МЗР) 20 = 1. Якщо вага МЗР дорівнює струму I1 = 1 мА, то I2 = 2 мА, I3 = 4 мА, I4 = 8 мА. Наприклад, коду 1001 відповідає струм Iвих = 9 мА. Тому потрібна схема, що забезпечує генерацію та комутацію по заданих законах точних вагових струмів. Найпростіша схема показана на рис.5.

Рис.5. Цап з сумуванням вихідних струмів

Опори резисторів вибирають так, щоб при замкнених ключах через них протікав струм відповідний вазі розряду Ключ повинен бути замкнений тоді, коли відповідний йому біт вхідного слова дорівнює одиниці. Вихідний струм визначається співвідношенням

Iвих =  = UопD/R0.

При високій розрядності ЦАП резистори, що задають струм, повинні бути погоджені з високою точністю. Найбільш жорсткі вимоги по точності висуваються к резисторам старших розрядів, оскільки розкид в них не повинен перевищувати струму молодшого розряду. Тому розкид опору у к-му розряді повинен бути меншим, ніж DR/R = 2-k.

З цієї вимоги виникає, що розкид опору резистора, наприклад у 10-му розряді не повинен перевищувати 0,05%.

Розглянута схема має кілька недоліків. По перше, при різних вхідних кодах, струм, що споживається від джерела опорної напруги (ДОН), буде різним, а це впливає на величину вихідної напруги ДОН. По друге, значення опорів вихідних резисторів можуть відрізнятись у тисячі разів, а це робить проблемною реалізацію цих резисторів у напівпровідникових інтегральних мікросхемах. Окрім того, значення опорів старших розрядів у багато розрядних цап може бути зіставленим з опором замкненого ключа, а це приведе до похибки перетворення. По трете, у цій схемі до ключів прикладається значна напруга, що ускладнює їх реалізацію.

Ці недоліки усунуті у схемі ЦАП AD7520 (вітчизняний аналог 572ПА1), що розроблений фірмою Analog Devices. Ця схема показана на рис.6. У якості ключів тут використовуються МОН-транзистори.


Рис.6. Схема ЦАП з ключами

У цій схемі завдання вагових коефіцієнтів ступенів перетворювача здійснюється за посередництвом послідовного ділення опорної напруги за допомогою резистивної матриці постійного імпедансу. головний елемент такої матриці є подільник напруги, який повинен задовольняти наступній умові: якщо він завантажений опором Rн, то його вхідний опір також повинен приймати значення Rн. Коефіцієнт ослаблення кола a =U2/U1 при цьому завантаженні повинен мати задане значення. При виконанні цих умов одержуємо наступні вирази для опорів

Uвих(N -1) = U1(N - 1) = =

Rp = aRн/(1-a), Rs = (1 - a)Rн.

При війковому кодуванні a = 0,5. Якщо покласти Rн = 2R, то Rs = R, a Rp = 2R.

Оскільки у будь-якому положенні перемикачів Sk вони з’єднують нижні виводи резисторів з загальною шиною схеми, джерело опорної напруги навантажене на постійний вхідний опір Rвх = R. Це гарантує незмінність опорної напруги при будь-якому вхідному коді ЦАП. Нижні виводи резисторів 2R матриці при будь-якому положенні перемикачів Sk з’єднані з загальною шиною через низький опір замкнених ключів, тоді напруги на ключах завжди невеликі. Це спрощує побудову ключів та схем керування ними та дозволяє використати опорну напругу з великого діапазону напруг, у тому числі і різної полярності. Оскільки вихідний струм ЦАП залежить від Uоп линійно. перетворювачі цього типу можна використовувати для множення аналогового сигналу (подаючи його на вхід опорної напруги) на цифровий код. Такі ЦАПи називають перемножуючими.

ЦАП на джерелах струму

ЦАП на джерелах струму має більш високу точність. На відміну від попереднього варіанту, у якому вагові струми формуються резисторами порівняно невеликого опору, а тому залежать від опору ключів на навантаження, у даному разі вагові струми забезпечуються транзисторними джерелами струму, що мають високий динамічний опір. Спрощена схема такого ЦАП наведена на рис.7.

Вагові струми формуються за допомогою резистивної матриці. Потенціали баз транзисторів однакові, а щоб були рівними і потенціали емітерів усіх транзисторів, площі Ії емітерів роблять різними у відповідності до вагових коефіцієнтів. Правий резистор матриці підключений не до загальної шини, а до двох паралельно включених однакових транзисторів VT0 та VTн, у результаті чого струм через VT0 дорівнює половині струму через VT1.


 Рис.7. ЦАП на джерелах струму

Вихідна напруга для резистивної матриці створюється за допомогою опорного транзистора VTоп та операційного підсилювача ОУ1, вихідна напруга якого встановлюється такою, що колекторний струм транзистора VTоп приймає значення Iоп. Вихідний струм для N-розрядного ЦАП

Iвих = Iоп D/2N.

Формування вихідного сигналу у вигляді напруги

Існує декілька способів формування вихідної напруги для ЦАП з сумуванням вихідних струмів. Два з них показані на рис.8.


Рис.8. а) Формування вихідної напруги за допомогою операційного підсилювача; б) формування вихідної напруги за допомогою резистора.

На рис.8,а наведена схема з перетворювачем струму в напругу на операційому підсилювачі. Ця схема придатна для усіх ЦАП зі струмовим виходом. Оскільки плівкові резистори, що визначають вагові струми ЦАП мають значний температурний коефіцієнт опору, резистор зворотнього зв’язку треба виготовляти на кристалі ЦАП та в тому ж технологічному процесі, що звичайно і робиться. Це дозволить знизити температурну нестабільність перетворювача у 300...400 разів. Вихідна напруга схеми на рис.8,а

Uвих = -RосI вих = -RосUопD/R2N.

Звичайно, опір резистора зворотнього зв’язку Roc = R. У такому випадку

Звих = -UопD/2N.

Більшість моделей ЦАП мають велику вихідну ємність. Наприклад, у AD7520 вона в залежності від вхідного коду складає величину 30...120 пФ.

Для ЦАП на джерелах струму перетворення вихідного струму у напругу може бути зроблено за допомогою резистора (рис.8,б). У цій схемі амплітуда вихідної напруги повинна бути невеликою (не більше ±1 В). Такий режим забезпечується при малому опорі навантаження Rн = 1 кОм.

Для ЦАП з МОН-ключами. щоб одержати вихідний сигнал у вигляді напруги, можна використати інверсне включення резистивної матриці (рис.9).

Рис.9. Інверсне включення резистивної матриці.

Вихідна напруга такого ЦАП

Uвих =  .

В особистому випадку, Rн = µ Uвих =  .

Недоліками цієї схеми є: велике спадання напруги на ключах, змінне навантаження джерела опорної напруги та значний вихідний опір.

Паралельний ЦАП на перемикаємих конденсаторах

Основою ЦАП цього типу є матриця конденсаторів, ємності яких співвідносяться як цілі ступені двійки. Схема простого варіанту такого перетворювача наведена на рис.10.

Рис.10. Паралельний ЦАП на перемикаємих конденсаторах

Ємність К-го конденсатору матриці визначається співвідношенням: Ск = 2КС0.

Цикл перетворення складається з двох фаз У першій фазі ключі S0…SN-1 знаходяться у лівій позиції. Ключ скидання Sсб замкнений. При цьому усі конденсатори розряджені. У другій фазі ключ скидання Sсб розмикається. Якщо k-й біт вхідного N-розрядного слова dk = 1, то відповідний ключ Sk перемикається у праву позицію. підключаючи нижню обкладинку конденсатору до джерела опорної напруги, або залишається у лівій позиції, якщо dk = 0.Сумарний розряд конденсаторів матриці з урахуванням Ск = 2КС0, складає:

q = .

Такий же заряд одержує і конденсатор С в колі зворотного зв’язку операційного підсилювача. При цьому вихідна напруга ОУ складе:

Uвих = -UopC0D/C.

Для збереження результату перетворення (постійної напруги) на протязі кількох років к виходу кількох ЦАП цього типу потрібно підключати пристрій вибірки-збереження. Зберігати результат тривалий час неможливо, тому такі ЦАП застосовуються в основному у составі АЦП. Інший недолік – велика площа кристалу мікросхеми, котру займає така схема.

ЦАП з сумуванням напруг

Схема 8-розрядного ЦАП з сумуванням напруг, що виготовляється у вигляді мікросхеми, показано на рис.11.

Рис.11. ЦАП з сумуванням напруг

Основу перетворювача складає ланцюг з 256 резисторів рівного опору, що з’єднані послідовно. Вивід W через ключі S0…S256 може підключатись до будь-якої точки цього кола в залежності від вхідного числа. Вхідний двійковий код D перетворюється дешифратором 8х256 в унітарний позиційний код, що безпосередньо керує ключами. Якщо прикласти напругу UAB між виводами А і В, то напруга між виводами Wі В складе:

UWB = UABD.

Достоїнство даної схеми – мала диференційна нелінійність та гарантована монотонність характеристики перетворення. Її можна використовувати як резистор, що підстроюється цифровим кодом. При подачі активного рівня на вхід „Економ. режим” має місце розмикання ключа Sоткл, та замикання ключа S0. У наш час випускаються ЦАП такого типу на 12 розрядів, наприклад, AD5321.

Інтерфейси ЦАП

Важливу частину ЦАП складає цифровий інтерфейс – схеми, що забезпечують зв’язок керуючих входів ключів з джерелами цифрових сигналів. Структура цифрового інтерфейсу безпосередньо визначає спосіб підключення ЦАП до джерела вхідного коду, наприклад, мікропроцесору та мікро контролеру. Властивості цифрового інтерфейсу безпосередньо впливають і на форму кривої сигналу на виході ЦАП. Так, неодночасність надходження бітів вхідного слова на керуючі входи ключів перетворювача призводить до появи вузьких викидів, „голок” у вихідному сигналі при зміні коду.

При керуванні ЦАП від цифрових пристроїв з жорсткою логікою керуючі коди ключів ЦАП можуть бути безпосередньо підключені до вихідних виводів цифрових пристроїв, тому у багатьох моделях ЦАП, особливо більш радніших (572ПА1 та ін.) суттєва цифрова частина відсутня. Якщо ЦАП входить у склад мікропроцесорної системи та одержує вхідний код від шини даних, то його потрібно оснастити пристроями, що приймають вхідне слово від шини даних, та керувати ключами ЦАП і зберігати слово до надходження нових даних. В залежності від способу завантаження вхідного слова в ЦАП розділяють перетворювачі з паралельним та послідовним інтерфейсами вхідних даних.

ЦАП з послідовним інтерфейсом вхідних даних

Такий ЦАП має на кристалі окрім власне ЦАП додатково також послідовний регістр завантаження, паралельний регістр збереження та керуючу логіку (рис.12,а).

Рис.12. а) ЦАП з послідовним інтерфейсом; б) діаграми напруг.

При активному рівні сигналу CS (лог.”0”) вхідне слово довжини N (що дорівнює розрядності ЦАП) завантажується по лінії DI в регістр зсуву під керуванням тактової послідовності CLK/ Після закінчення завантаження, виставивши на лінію LD активний рівень, вхідне слово записують у регістр збереження, виходи якого безпосередньо керують ключами ЦАП. Для того, щоб мати можливість передавати по одній лінії даних вхідні коди у декілька ЦАП, останній розряд регістру зсуву у багатьох моделей ЦАП з послідовним інтерфейсом з’єднується з виводом D0. Цей вивід з’єднується зі входом DI наступного ЦАП і т.і.

Як приклад на рис.12,б розглянута часова діаграма, що відтворює процес завантаження вхідного слова у ЦАП AD7233. Мінімально досяжні інтервали часу (порядку 50 нс), що позначені на часових діаграмах, вказуються в технічній документації на мікросхему.

На рис.13 наведений варіант схеми підключення перетворювача з послідовним інтерфейсом до мікроконтролера (МК). На час завантаження вхідного слова в ЦАП через послідовний порт мікро контролера, до котрого можуть бути також підключені інші приймачі, на вхід CS (вибір кристалу) подається активний рівень з однієї з ліній введення-виводу МК. після закінчення завантаження МК міняє рівень на вході CS, як це показане на рис.12,б, та виставивши активний рівень на вході LD ЦАП, забезпечує пересилку вхідного коду з регістра зсуву ЦАП в регістр збереження. Час завантаження залежить від тактової частоти МК і звичайно близько 1 мкс. Мінімальна кількість ліній зв’язку з ЦАП забезпечується двох провідним інтерфейсом I2C.

Рис.13. Підключення схеми перетворювача до мікроконтролера

ЦАП з паралельним інтерфейсом вхідних даних

На N входів даних N-розрядного ЦАП подається все вхідне слово. Інтерфейс такого ЦАП має два регістри збереження та схему керування (рис.14,а).


Рис.1 а) ЦАП з паралельним інтерфейсом; б) діаграма напруг

Два регістри збереження потрібні, якщо пересилання вхідного коду в ЦАП та установка вихідного аналогового сигналу, що відповідає цьому слову, повинні бути розділені в часі. Подача на вхід асинхронного скиду CLR сигналу низького рівня призводить до занулення першого регістру, і відповідно вихідної напруги ЦАП.

Приклад блок-схеми підключення 12-розрядного ЦАП МАХ507 до 16-розрядного мікропроцесора наведений на рис.15. Процесор надсилає вхідний код в ЦАП як у комірку пам’яті даних. Спочатку з шини адреса-дані поступає адреса ЦАП, яка фіксується регістром по команді з виходу ALE мікропроцесора і, пізніше, після дешифрації активізує активізує вхід CS ЦАПю Услід за цим МП подає на шину адреса-дані вхідний код ЦАП, а потім сигнал запису на вхід WR (див. рис.14,б).


Рис.15. Підключення ЦАП до мікропроцесору.

5. Параметри ЦАП

При послідовному наростанні значень вхідного цифрового сигналу D(t) від 0 до 2N-1 через одиницю молодшого розряду (ОМР) вихідний сигнал Uвих(t) утворює східчасту криву. Таку залежність звичайно називають характеристикою перетворення ЦАП. У відсутності апаратних похибок середні точки розміщені на ідеальній прямій 1 рис.16, якій відповідає ідеальна характеристика перетворення.

Рис.16. Ідеальна характеристика перетворення

Реальна характеристика перетворення може суттєво відрізнятись від ідеальної розмірами та формою ступенів а також розміщенням на площині координат. Для кількісного опису цих розходжень існує цілий ряд параметрів.

Статичні параметри

Роздільна здатність – прирощення Uвих при перетворенні суміжних значень Dj, що відрізняються на ОМР. Це прирощення є шагом квантування. Для війкових кодів перетворення номінальне значення шагу квантування h = Uпш/(2N-1), де Uпш – номінальна максимальна вихідна напруга ЦАП (напруга повної шкали), N – розрядність ЦАП. Чим більша розрядність перетворювача, тим вища його роздільна здатність.

Похибка повної шкали – відносна різниця між реальним та ідеальним значеннями границі шкали перетворення при відсутності зміщення нуля:

dпш = eпш 100%/Uпш.

Є мультиплікативною складовою повної похибки. Інколи її указують відповідним числом ОМР.

Похибка зміщення нуля – значення Uвих, коли вхідний код ЦАП дорівнює нулю. Є адитивною складовою повної похибки. Звичайно указується в мілівольтах або в процентах від повної шкали:

dсм = eсм 100%/Uпш.

Нелинійність – максимальне відхилення реальної характеристики перетворення Uвих(D) від оптимальної (лінія 2 на рис.16). Оптимальна характеристика знаходиться емпірично так, щоб мінімізувати значення похибки нелинійності. Нелинійність звичайно визначається у відносних одиницях, але у довідкових даних наводиться також і в ОМР. Для характеристики, наведеної на рис.16

dл = ej 100%/Uпш.

Диференційна нелинійність – максимальна зміна (з урахуванням знаку) відхилення реальної характеристики перетворення Uвих(D) від оптимальної при переході від одного значення вхідного коду до іншого суміжного значення. Звичайно визначається у відносних одиницях або ОМР. Для характеристики, наведеної на рис.16:

dдл = (ej + e(j+1))100%/Uпш.

Монотонність характеристики перетворення – зростання або зменшення вихідної напруги ЦАП Uвих при зростанні або зменшенні вхідного кода D. Якщо диференційна нелинійність більша за відносний шаг квантування h/Uпш, то характеристика перетворення немонотонна.

Температурна нестабільність ЦАП характеризується температурними коефіцієнтами похибки повної шкали та похибки зміщення нуля.

Похибка повної шкали та зміщення нуля можуть бути усунені калібровкою (підстройкою). Похибки нелинійності простими засобами усунути неможливо.

Динамічні параметри

Динамічні параметри ЦАП визначаються по зміні вхідного сигналу при стрибковій зміні вхідного коду, звичайно від значення „усі нулі” до значення „усі одиниці” (рис.17).

Рис.17. Динамічні параметри

Час встановлення – інтервал часу від моменту змінення вхідного коду (на рис.17 t=0) до моменту, коли у останній раз виконується рівність

Uвих – Uпш = d/2.

Швидкість наростання –максимальна швидкість зміни Uвих(t) під час перехідного процесу. Визначається як відношення прирощення DUвих до часу t, за який це прирощення здійснилось. звичайно вказується у технічних характеристиках ЦАП з вихідним сигналом у вигляді напруги. У ЦАП з вихідним сигналом у вигляді струму цей параметр у великій мірі залежить від типу вихідного операційного підсилювача.

Для перемножуючих ЦАП з виходом у вигляді напруги часто зазначається частота одиничного підсилення та смуга пропущення по потужності. які в основному визначаються властивостями вихідного підсилювача.

Шуми ЦАП

Шум на виході ЦАП може з’являтись по різним причинам, що викликаються фізичними процесами у напівпровідникових пристроях. Для оцінки якості ЦАП з високою роздільною здатністю прийнято використовувати поняття середньоквадратичного значення шуму. Він вимірюється звичайно у нВ/(Гц)0,5 в заданій смузі частот.

Викиди (імпульсні перешкоди) – круті короткі сплески або провали у вихідній напрузі, що виникають під час зміни значень вхідного коду за рахунок несинхронності замикань та розмикань аналогових ключів у різних розрядах ЦАП. Наприклад, якщо при переході від значення коду 011...111 до значення 100...000 ключ самого старшого розряду ЦАП з сумуванням вагових струмів відкриється пізніше, ніж закроються ключі молодших розрядів, то на виході ЦАП деякий час буде існувати сигнал, що відповідає коду 000...000.

Викиди характерні для швидкодіючих ЦАП, де зведені до мінімуму ємності, які могли б їх згладити. Радикальним способом придушення викидів є використання пристроїв вибірки та збереження. Викиди оцінюються по їх площі (в В*с).

6. Застосування ЦАП

Схеми застосування ЦАП відносяться не тільки до галузі перетворення код-аналог. Користуючись їх властивостями можна визначити добуток двох або більше сигналів, будувати подільники функцій, аналогові ланки, що керуються від мікроконтролерів, такі як атенюатори, інтегратори. Важливою галуззю застосування ЦАП є також генератори сигналів будь-якої форми. Нижче розглянуті деякі схеми обробки сигналів, що вміщають у себе ЦАП.

Обробка чисел, що мають знак

Раніше при описі ЦАП вхідна цифрова інформація представлялась у вигляді чисел натурального ряду (уніполярних). Обробка цілих чисел (біполярних) має деякі особливості. Звичайно двійкові цілі числа представляються з використанням додаткового коду. Таким шляхом за допомогою восьми розрядів можна представити числа у діапазоні від -128 до +127. При вводі чисел у ЦАП цей діапазон зміщують до 0...255 шляхом додавання числа 128. Числа, що більші за 128, при цьому визначаються як позитивні, а числа, що менші за 128 – негативні. Середнє число 128 відповідає нулю. Таке представлення чисел зі знаком називається зміщеним кодом. Додавання числа , що складає половину повної шкали даної розрядності (у нашому прикладі це 128) можна легко виконати шляхом інверсії старшого (знакового) розряду. У табл.1 це ілюструється.

Таблиця 1

Десятковий Додатковий Зміщений Аналог I/Iмакс

127

1

0

-1

-127

-128

01111111

00000001

00000000

11111111

10000001

10000000

11111111

10000001

10000000

01111111

00000001

00000000

127/255

1/255

0

-1/255

-127/255

-128/255

Щоб одержати вихідний сигнал з правильним знаком, потрібно здійснити зворотне зміщення шляхом віднімання струму або напруги, що складають половину шкали перетворювача. Для різних типів ЦАП це можна зробити різними способами. Наприклад, у ЦАП на джерелах струму, діапазон зміни опорної напруги обмежений. причому вихідна напруга має полярність зворотну полярності опорної напруги. У цьому випадку біполярний режим найбільш просто реалізується включенням додаткового резистора зміщення Rcм між виходом ЦАП та входом опорної напруги (рис.18,а) Резистор Rcм виготовляється на кристалі мікросхеми. Його опір вибраний таким, щоб струм Ісм складав половина максимального значення вихідного струму ЦАП.

Рис.18. а) схема на одному резисторі; б) схема з операційним підсилювачем; в) схема на інверсній резистивній матриці.


В принципі аналогічно можна вирішити задачу зміщення вихідного струму і для ЦАП на МОН-ключах. Для цього потрібно про інвертувати опорну напругу, а потім сформувати з –Uоп струм зміщення, який потрібно відняти від вихідного струму ЦАП. Але для збереження температурної стабільності краще забезпечити формування струму зміщення безпосередньо у ЦАП. Для цього у схему рис.18,а вводять другий операційний підсилювач, а другий вихід ЦАП підключають до входу цього підсилювача (рис.18,б).

Другий вихідний струм ЦАП

I’вих = Iвх – Iвих – Uоп/R·2N = Uоп(2N-1)/R·2N – Iвих.

На вході операційного підсилювача струм I’вих сумується зі струмом Iмр, що відповідає одиниці молодшого розряду вхідного коду. Сумарний струм інвертується. Струм, що проходить через резистор зворотнього зв’язку Rос ОУ2 складає

Iос = Iвх – Iвих – Uоп/R·2N = 2(Iвих – Uоп/2R),

або

Iос = Uоп/R·2N(D – 2N-1).

Якщо D=0, Iос = - Uоп/R, а при D = 2N – 1, Iос = (Uоп/R)(2N-1 – 1)/2N-1.

Це у випадку N=8 з точністю до множника 2 співпадає з даними таблиці, з урахуванням того, що для перетворювача на МОН-ключах максимальний вихідний струм

Iмакс = (Uоп/R)(2N-1 – 1)/2N-1.

Якщо резистори R2 добре узгоджені по опору, то абсолютна зміна їх величин при коливаннях температури не впливає на вихідну напругу схеми.

У ЦАП з вихідним сигналом у вигляді напруги, побудованих на інверсній резистивній матриці (рис.9), можна більш просто реалізувати біполярний режим (рис.18,в). Як правило, такі ЦАП мають на кристалі вихідний буферний підсилювач. Для роботи ЦАП в уніполярному режимі вільний вивід нижнього по схемі резистора R не підключають, або підключають до спільної точки схеми для подвоєння вихідної напруги. Для роботи у біполярному режимі вільний вивід цього резистора з’єднують зі входом опорної напруги ЦАП. Операційний підсилювач у цьому випадку працює в диференційному включенні і його вихідна напруга:

Uвих = 2Uцап –Uоп = 2Uоп(D/2N – ½).

Перемножувачі та подільники функцій

Як вже вказувалося вище, ЦАП на МОН-ключах допускають зміну опорної напруги в широкому діапазоні, у тому числі і зміну полярності. З наведених вище формул випливає, що вихідна напруга ЦАП пропорційна добутку опорної напруги на вхідний цифровий код. Ця обставина дозволяє безпосередньо використовувати такі ЦАП для перемноження аналогового сигналу на цифровий код.

При уніполярному включенні ЦАП вихідний сигнал пропорційний добутку двополярного аналогового сигналу на одно полярний цифровий код. Такий перемножував називають двоквадрантним. При біполярному включенні ЦАП (рис.18,б,в) вихідний сигнал пропорційний добутку двополярного аналогового сигналу на двополярний цифровий код. Ця схема може працювати як чотирьох полярний перемножувач.

Ділення вхідної напруги на цифровий масштаб MD = D/2N виконується за допомогою схеми двохквадрантного подільника (рис.19).


Рис.19. Варіанти схеми двох квадрантного подільника

В схемі на рис.19,а перетворювач на МОН-ключах зі струмовим виходом працює як перетворювач „напруга-струм”, що керується кодом D та включений у коло зворотного зв’язку операційного підсилювача. Вхідна напруга подається на вільний вивід резистора зворотного зв’язку ЦАП, що розміщений на кристалі мікросхеми. У цій схемі вихідний струм ЦАП

Iцап = Uвих·D/R·2N = - Uвх/Rос,

що при виконанні умови Rос =R призводить до:

Uвих = -Uвх·2N/D = - Uвх/MD.

Треба сказати, що при коді „усі нулі” зворотній зв’язок розмикається. запобігти цьому режиму можна, або заборонивши цей код програмно, або включивши між виходом та інвертуючим входом операційного підсилювача резистор з опором R·2N.

Схема подільника на основі ЦАП з виходом у вигляді напруги, побудованим на інверсній резистивній матриці з буферним операційним підсилювачем наведена на рис.19,в. Вихідна і вхідна напруги цієї схеми зв’язані рівнянням:

Uвих = 2Uвих·D/2N – Uвх.

звідси Uвих = Uвх·2N-1/(D – 2N-1) = Uвх/(2MD – 1).

В даній схемі підсилювач охоплений як позитивним, так і негативним зворотнім зв’язком. Для переважання негативного зворотного зв’язку (бо інакше операційний підсилювач перетвориться у компаратор) необхідне виконання умови D<2N-1 або MD<1/2. Це обмежує значення вхідного коду нижньої половини шкали.

Атенюатори та інтегратори на ЦАП

Атенюатори – регулятори рівня сигналів, з цифровим керуванням набагато надійніші та довговічніші, ніж традиційні атенюатори на базі змінних резисторів. Їх доцільно використовувати в вимірювальних приладах та інших приладах, які потребують підстроювання параметрів, особливо автоматичних. такі атенюатори найбільш просто побудувати на основі перемножую чого ЦАП з інверсною резистивною матрицею та буферним підсилювачем. Для цього може підійти будь-який ЦАП вказаного типу. але деякі фірми випускають перетворювачі, оптимізовані для виконання цієї функції. На рис.20,а наведена схема атенюатора на змінному резисторі, а на рис.20,б – аналогічна схема на перемножуючому ЦАП.

Рис.20. а) схема атенюатора на змінному резисторі; б) схема на перемножую чому ЦАП.


Якщо вхідний сигнал – одно полярний, доцільно використовувати ЦАП з однополярним живленням, але буферний операційний підсилювач повинен мати вихід rail-to-rail, це означає, що його вихідна напруга повинна досягати нуля та напруги живлення. Якщо ЦАП – багатоканальний, то у кожного перетворювача мікросхеми повинен бути індивідуальний вхід опорної напруги.

Для побудови інтегратора з цифровою установкою постійної часу інтегрування можна використовувати базову схему інтегратора, а у якості вхідного резистора включити ЦАП з сумуванням напруг (рис.11). На базі такої схеми можна побудувати фільтри, генератори імпульсів, тощо.

Системи прямого цифрового синтезу сигналів

Важливою галуззю застосування ЦАП є синтез аналогових сигналів необхідної форми. Аналогові генератори сигналів – синусоїдальної, трикутної та прямокутної форм – мають низьку точність та стабільність, вони не можуть керуватись від ЕОМ. В останні роки розвиваються системи прямого цифрового синтезу сигналів, що забезпечують високу точність завдання частоти та початкової фази сигналів, а також високу вірність представлення їх форми. Більш того, ці системи дозволяють генерувати сигнали з великою різноманітністю форм, у тому числі форм, що задає користувач. Спрощена блок-схема генератора прямого цифрового синтезу сигналів наведена на рис.21.

Система прямого цифрового синтезу вміщує три головних блоки: генератор фазового кута, пам’ять та ЦАП. Працює він як регістр фази, вміст якого одержує прирощення на деякий фазовий кут через задані інтервали часу. Прирощення фази Dj завантажується у вигляді цифрового коду у вхідні регістри. Пам’ять – є таблицею функцій. Код поточної фази поступає на її адресні входи, а з виходу даних на вхід ЦАП поступає код, що відповідає поточному значенню даної функції. Цап у свою чергу формує аналоговий сигнал.


Рис.21. Схема прямого цифрового синтезу сигналів

Регістр вміщує поточну фазу вихідного сигналу у вигляді цілого числа, яке, будучи поділене на 2N, де N – розрядність суматора, дорівнює частині періоду. Збільшення розрядності регістру підвищує тільки роздільну здатність цієї долі. Частота вихідного сигналу дорівнює добутку частоти тактів Fтакт на прирощення фази в кожному періоді тактів. При використанні N-розрядного суматора частота вихідного сигналу дорівнює

Fвих = Δφ·Fтакт/2N.

Генератори прямого синтезу випускаються у вигляді інтегральних мікросхем. Наприклад, мікросхема AD9850, структура якої показана на рис.21, вміщує 32-розрядний генератор фазового кута та 10-розрядний ЦАП. Завантаження прирощення фази здійснюється по 8-розрядній шині даних побайтово у 4 вхідних регістри. Пам’ять вміщує таблицю синусів. Максимальна тактова частота – 125 МГц. При цьому розділ по частоті складає 0,0291 Гц. Швидкий інтерфейс дозволяє змінювати частоту вихідного сигналу до 23 мільйонів разів за секунду.


© 2011 Банк рефератов, дипломных и курсовых работ.