Дипломная работа: Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

Дипломная работа: Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Правова основа застосування пільгової системи оподаткування

1.2 Механізм застосування пільг

РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ВПЛИВУ СТИМУЛІВ ТА САНКЦІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ТА СОЦІАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

2.1 Аналіз впливу податкових пільг на суму надходжень до бюджетів

2.2 Динаміка нарахування штрафних санкцій, адміністративних стягнень до бюджетів м. Чернівці за 2005-2007 роки

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПЛАТНИКІВ       

3.1 Шляхи вдосконалення системи застосування податкових стимулів

3.2 Зарубіжний досвід застосування податкових стимулів

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

На сучасному етапі розвитку України виокремились суттєві напрямки перебудови усіх сфер життєдіяльності суспільства. Якщо 90-ті роки ХХ століття передбачали перехід від адміністративно-командної системи до ринкових відносин, то сучасний етап характеризується вже якісним наповненням, забезпеченням об’єктивним змістом ринкових форм, що вже діють в Україні. Замість планової системи господарства вже утворились відповідні форми фінансово-економічного регулювання товарних та грошових потоків, здійснюється лібералізація зовнішньоекономічної діяльності тощо. Але поряд з об’єктивним і позитивним процесом в цій галузі посилюються і негативні тенденції в економіці, соціальній сфері. На сучасному етапі перехід до об’єктивних ринкових форм пов’язаний із низьким життєвим рівнем населення, необґрунтовано низьким рівнем оплати праці, зменшенням інвестування у виробничу діяльність, орієнтацією на ресурсовидобувну та торгівельну галузі. Звичайно це обумовлено певним об’єктивними потребами реформування, що пов’язані з подоланням структурних диспропорцій, зниженням ефективності та якості продукції, що випускається, але і послабленням системи державного управління.

Перш за все це стосується питань та перспектив регулювання процесів формування централізованих грошових фондів за рахунок яких і можуть здійснюватись кардинальні суттєві перебудови в суспільстві, можна сподіватися на фінансове забезпечення позитивних тенденцій здійснення державою своїх функцій. Загально відомо, що формування відповідних державних фондів за рахунок яких задовольняються ці потреби здійснюються переважно за рахунок коштів від податків та зборів, що надходять до Державного бюджету, місцевих бюджетів, позабюджетних цільових фондів.

Орієнтуючись на стимулювання подібних процесів зміст вирішення державних задач наштовхується на певне протиріччя. З одного боку, об’єктивно необхідне звеличення централізованих грошових фондів і звичайно розмірів податків та зборів. Але з іншого боку стимулювання підприємницької активності орієнтується на об’єктивні, у деякий час низькі розміри податкових відрахувань. Вирішення подібної дилеми і обумовлює значущість та актуальність теми даної дипломної роботи.

Суттєвішу та мабуть найважливішу роль у вирішенні цього протиріччя і виконує регулювання змісту форм та видів податкових пільг та санкцій. Саме за рахунок пільгових напрямків та механізмів виділяються найбільш перспективні для розвитку сектори та галузі господарства, найбільш суттєві та значущі напрямки діяльності юридичних та фізичних осіб як платників податків.

Метою написання даної роботи є визначення найоптимальніших шляхів та способів покращення системи застосування податкових пільг та санкцій.

Виходячи з мети, можна поставити наступні завдання:

-  дослідити зміст та значення податкових пільг та санкцій;

-  ознайомитись з нормативно-правовим забезпеченням щодо застосування податкових пільг та санкцій в Україні;

-  здійснити аналіз впливу податкових пільг та санкцій на формування бюджету держави;

-  проаналізувати динаміку пільг та санкцій;

-  ознайомитись з досвідом зарубіжних країн щодо досліджуваного питання;

-  виявити шляхи покращення системи податкових пільг та санкцій в Україні.

Предметом дослідження теми даної дипломної роботи є система застосування податкових пільг та санкцій в Україні. Об’єктом – податкова система України.

При написанні дипломної роботи були використані різноманітні праці вчених (підручники, статті, наукові роботи), нормативно-законодавчі документи, статистичні дані.

Дослідженням аналогічної теми займалися такі вітчизняні вчені як Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятник, В.П. Загородний, О.О. Василик, В.М. Опарін, В.М. Федоров та ін.

1.1 Правова основа застосування пільгової системи оподаткування

Податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його нестабільності.

Проте, як показує практика його правозастосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють нові проблеми.

Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія.

Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання добробуту народу.

Із другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі.

На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

Функціями податків, яка виражають їх вплив на економіку країни є регулююча та стимулююча.

Перша полягає в тому, що держава змінює умови обкладання податками (вводить одні податки, скасовує інші), використовує систему податкових ставок, пільг, штрафів, чим сприяє вирішенню важливих соціально-економічних проблем.

Друга – держава стимулює розвиток багатьох галузей економіки, технічного прогресу, інвестицій шляхом маневрування податковими ставками, пільгами та санкціями.

Податкова пільга – це повне або часткове звільнення від податкових платежів окремих категорій платників.

Податкова пільга може застосовуватися до кожного окремого виду податків і саме тому основним визначником нормативно-правових засад застосування податкових пільг є Закони України про такі податки та інші підзаконні нормативні документи, листи ДПА України та роз’яснення.

Якщо розглядати пільги щодо податку на додану вартість, то українське законодавство передбачає три їх основних види:

1.  Операції, які не є об’єктом оподаткування.

2.  Операції, що звільнені від оподаткування.

3.  Пільга у вигляді оподаткування за нульовою ставкою (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація видів пільг з ПДВ

Перша група пільг пов’язана із визначенням об’єкта оподаткування [10, п. 3.2], хоча далеко не всі передбачені законом вилучення слід розглядати як пільги.

Не є об’єктом оподаткування:

1.  Операції з цінними паперами (п. 3.2.1). У цій сфері не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, національним банком України, Мінфіном України, органами місцевого самоврядування (за виключенням операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток).

2.  Операції, які не передбачають переходу права власності, тобто не підпадають під визначення поставки (продажу) товарів та послуг (п. 3.2.2), зокрема:

-  передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

-  повернення майна зі схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

-  нарахування та сплати відсотків або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких відсотків (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору;

-  передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власникові після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

-  грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об’єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на пою користь.

3.  Операції з обігу валютних цінностей та грошових виплат (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Операції з валютними цінностями та грошовими виплатами, які не є об’єктом оподаткування ПДВ

5.  Операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо (п. 3.2.6).

6.  Операції з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом (п. 3.2.13).

7.  Безоплатної передачі у державну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передають на баланс іншого (п. 3.2.9).

Особливості застосування цієї норми наведені в дод. А.

8.  Платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку (п. 3.2.8). Цей вид вирахування є пільгою, призначення якої полягає в стимулюванні переходу власності на такі об’єкти до ефективного власника.

9.  Надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами.

Перелік звільнених від оподаткування операцій наведено у ст. 5 Закону [10]. Більшість цих пільг, крім Закону, регламентовані окремими підзаконними актами, тобто не є нормами прямої дії (дод. Б).

Крім цих пільг, Законом України «Про податок на додану вартість» [10] передбачене також звільнення від оподаткування:

1.  Операцій, які здійснюються в межах наукового і технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво (рис. 1.2).

2.  Операцій з тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення з митної території України (а також з ввезення на митну територію України раніше вивезеного з митної території України) товарів та повітряних суден, які ввозяться на митну територію України за договорами оперативного лізингу.

3.  Операцій з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Рис. 1.2. Особливості застосування пільги щодо наукового і технологічного співробітництва України та ЄС

2.  Операцій з ввезення на митну територію України культурних цінностей (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Пільговий режим ввезення культурних цінностей

3.  Операцій з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Комплексний характер має податкове стимулювання сільгосптоваровиробників.

Спеціальний режим оподаткування цієї групи платників, передбачений у ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» ще в 2004 р. так і не введено в дію, а нині застосовуються три окремі пільги, які в сукупності створюють особливі умови оподаткування сільгосптоваровиробників.

Перша з них стосується права сільгосптоваровиробників усіх форм власності і господарювання на застосування нульової ставки при здійсненні операцій поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою (п. 6.2.6). Термін дії цієї пільги – необмежений.

Друга пільга полягає в тому, що сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі (п. 11.21).

У випадку, коли нульова ставка не застосовується, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств (п. 11.21) і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва в порядку, встановленому КМУ.

Третя пільга не має таких жорстких асортиментних обмежень, як перші дві, але її суб’єктами є тільки ті сільськогосподарські товаровиробники, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менш як 50% загальної суми валового доходу підприємства (п. 11.29). Для цих платників тимчасово призупинена дія норм Закону України «Про податок на додану вартість», які регламентують порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті або бюджетному відшкодуванню, та відповідальність платників щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою.

Особливої уваги заслуговують також пільги, встановлені для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Ці платники за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів мають можливість вибору однієї з двох пільг: або звільнення від оподаткування, або застосування нульової ставки ПДВ. Вибір виду пільги здійснюється таким платником на основі відповідної заяви про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Сфера та умови застосування однакові для обох видів пільг (дод. В).

Для цілей застосування цих пільг безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менш як 8% продажної ціни таких виготовлених товарів.

При порушенні підприємством або організацією встановлених вимог податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Окремі операції звільняються від сплати ПДВ тимчасово і закріплені законодавчо тільки на певний період, детальніше інформацію про них можна розглянути на дод. Д.

Наразі гостро назріла потреба вжиття дискреційних заходів конструктивного спрямування по ліквідації недоцільних компонентів пільгового податкового портфеля, адже держава може стимулювати тих, хто потребує за рахунок державних дотацій, субсидій, інвестицій, пільгового кредитування і, нарешті, коригуванням ставок податку на додану вартість.

В законодавстві України передбачено також застосування пільг щодо акцизного збору, так Декретом КМУ «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 року №18-92 встановлено наступну систему пільг стосовно даного платежу (дод. Е) [16].

Щодо алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то, згідно із Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», не підлягають оподаткуванню:

-  вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли у власність держави за правом спадкоємства;

-  вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

-  вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів;

-  вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту;

-  вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України;

-  вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення. Крім встановлених пільг у вигляді звільнення від сплати акцизного збору окремих операцій, стосовно підакцизних товарів чинним законодавством [14] передбачені пільги у вигляді зменшення ставок збору при реалізації деяких алкогольних напоїв (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Пільги у вигляді зниження ставок акцизного збору на алкогольні напої

Що стосується податку на прибуток, то пільг як таких по даному виду платежу в законодавстві не передбачено. В Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями [6] виділяється тільки стаття 7 „Оподаткування операцій особливого виду”, що має характер подібний до пільгового оподаткування, однак особливості викладені в ній не визнаються пільгами.

Якщо розглядати податок з доходів фізичних осіб то тут платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на територіях України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, розмір якої визначається соціальним статусом отримувача.

Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-IV [9] визначено наступні розміри соціальних пільг:

1.  У розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

2.  У розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для платника податку, який:

-  є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

-  утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

-  має троє чи більше дітей віком до 18 років – у розрахунку на кожну таку дитину; є вдівцем або вдовою;

-  є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

-  є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

-  є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

-  є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

3.  У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для платника податку, який є:

-  особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

-  учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

-  колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

-  особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

-  особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Щодо санкції, то це стягнення грошових коштів платника податку за порушення податкового законодавства. Іншими словами – це фінансова відповідальність платника податку.

Порядок застосування санкцій регулюється Законами України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ [11], „Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ [4], Інструкцією „Про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110 [18]. Санкції можуть бути двох видів: штраф і пеня. Штраф – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу. Згідно чинного законодавства, штрафні санкції можна класифікувати залежно від способу встановлення розміру штрафу (дод. Ж) та за видами порушень податкового законодавства (дод. З)  Пеня – плата у виді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (буз урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності ) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини його) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Отже, законодавством України визначено різноманітні види податкових пільг та санкцій, які являють собою основу стимулюючої та стримуючої функцій податків. В нормативних актах чітко сформовано систему пільг, розписано моменти та процедуру їх застосування, а також передбачено умови та конкретні дії щодо стягнення пені і штрафів.

Податкові пільги – це законодавчо встановлені винятки із загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням. Результатом застосування пільг може бути як повне або часткове зменшення суми податкових зобов’язань платника, так і поліпшення фінансових показників його діяльності без зміни суми податку (збору), яка підлягає сплаті в бюджет.

Податкові пільги є одним із найбільш поширених механізмів сучасного податкового регулювання. Характерними рисами цих пільг є:

-  обмежена сфера застосування. Податкова пільга являє собою один з елементів податку як економічної категорії. Кожна з податкових пільг жорстко «прив’язана» до відповідного податку, і сфера її застосування обмежується винятково тим податком чи збором, у механізм якого вона вбудована;

-  стимулююча спрямованість. На відміну від інших локальних механізмів податкового регулювання, податкові пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їхніх податкових зобов’язань або створення інших, більш привілейованих порівняно з іншими платниками, умов оподаткування;

-  екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони застосовуються на тій території, на якій стягується відповідний податок (на території всієї держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно-територіальної одиниці – для місцевих податків і зборів);

-  мобільність. Податкові пільги дозволяють оперативно корегувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючий податковий механізм тактичного характеру.

Різноманіття цілей державної податкової політики та шляхів їх досягнення є передумовою різноманіття податкових пільг, які мають різний характер і різні форми прояву. Механізм застосування кожної окремої пільги залежить від виду самої пільги. Класифікація податкових пільг наведена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Класифікація податкових пільг

За характером цілей податкової політики держави податкові пільги поділяються на дві групи: соціальні й економічні.

Соціальні пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соціальних цілей. До них, зокрема, належать пільги, надані окремим соціально незахищеним групам громадян: застосування податкової соціальної пільги; пільга у вигляді звільнення від зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування операцій з продажу обручок та квартир, які купуються вперше. До пільг соціального характеру можуть бути віднесені також пільги з податку на прибуток та з ПДВ, надані підприємствам громадських організацій інвалідів; пільги, надані роботодавцям та застрахованим працівникам за договорами довгострокового страхування життя й недержавного пенсійного забезпечення; звільнення від ПДВ операцій постачання соціально значимих товарів і послуг (вітчизняних продуктів дитячого харчування; товарів спеціального призначення для інвалідів, лікарських засобів і т. д.

До пільг економічного характеру належать локальні механізми податкового регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру. До цієї групи включаються будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, інновацій, поліпшення використання ресурсів і т. ін.

За критерієм призначення всі податкові пільги можуть бути класифіковані на дві групи: стимулюючі та підтримуючі.

Стимулюючі пільги мають метою заохочення дій платників, які спрямовані на вирішення загальнодержавних завдань. Так, зокрема, такими податковими пільгами можуть бути: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів чи майна, які передаються у бюджети або неприбуткові організації на охорону культурної спадщини.

Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що має забезпечити більш сприятливі (порівняно з іншими платниками) умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності таких платників (якщо мова йде про суб’єктів підприємницької діяльності) або мінімального рівня чистого доходу (для громадян). Такі пільги звичайно надаються соціально незахищеним платникам – фізичним особам або суб’єктам господарювання нерентабельних чи низькорентабельних галузей з метою захисту їх від більш конкурентоспроможних закордонних виробників.

З погляду цільового використання коштів, які залишаються у підприємства в результаті застосування податкових пільг, останні поділяються на цільові та нецільові. Перші з них надаються за умови використання сум, які звільняються від оподаткування, строго на ті цілі, які визначені відповідним законодавчим актом. Прикладом пільг такого роду можуть служити, зокрема: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів або вартості майна, добровільно перерахованих (переданого) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини; звільнення від оподаткування прибутку Чорнобильської АЕС за умови, якщо ці кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки виводу та виводу Чорнобильської АЕС з експлуатації і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему; звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України.

За суб’єктами впливу податкові пільги можуть бути поділені на дві групи. Перша з них містить у собі пільги, надані безпосередньо кінцевому одержувачу (стимулювання споживання), а друга – пільги, надані виробникам продукції (товарів, робіт, послуг) або суб’єктам підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі реалізації таких товарів, робіт, послуг кінцевому споживачу (стимулювання виробництва та розподілу). В останньому випадку має місце непряме надання податкових пільг, тобто стимулювання безпосередньо споживання.

Так, у разі потреби здешевлення цільових кредитів для окремих категорій платників (кредит під інноваційні програми, який надається суб’єктам підприємницької діяльності, або житловий кредит молодим родинам) держава, з погляду податкового регулювання, може підійти таким чином. По-перше, – можна надати пільгу комерційним банкам (наприклад, у вигляді звільнення від оподаткування прибутку від таких операцій), а по-друге, – можна надати пільгу фізичним особам – одержувачам таких кредитів – у вигляді зменшення об’єкта оподаткування (загального місячного чи річного оподатковуваного доходу) на суму витрат, пов’язаних з виплатою відсотків за кредитом.

Залежно від періоду дії (хоча оперативний характер локальних пільг як інструменту податкового регулювання визначає відповідний часовий інтервал їхнього застосування, після закінчення якого вони повинні бути скасовані як такі, що виконали своє призначення) усі податкові пільги можуть бути поділені на такі, період дії яких законодавством не визначений, та пільги тимчасового характеру.

До першої з цих груп належить більшість податкових пільг, введених спеціальними законами з питань оподаткування. Як правило, пільги, передбачені законом у момент його прийняття, не мають часових обмежень, і саме такі податкові пільги переважають в українському законодавстві.

Пільги другої групи встановлюються на визначений період часу (хоча подальше продовження цього періоду є звичайною практикою). Законодавче врегулювання періоду застосування більш характерне для пільг, які були введені вже у процесі дії спеціальних податкових законів та підтримуючих пільг. Як приклад тимчасових пільг можна навести вже згадуване звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії (яке введено на період до 01.01.2009 р.).

Тимчасовими податковими пільгами є також пільги, які вводяться бюджетними законами. Період їхньої дії обмежений періодом дії самого законодавчого акта, яким вони введені, тобто відповідає календарному року. Щоправда, у разі прийняття такого закону після початку бюджетного року, до його вступу в силу продовжує діяти закон про Державний бюджет на минулий рік, тому можлива і ситуація, коли термін дії такої пільги перевищує календарний рік.

За компетенцією встановлення та масштабами застосування податкові пільги поділяються на загальнодержавні та місцеві. Перші вводяться на державному рівні актами законодавства (хоча в деяких випадках вони можуть бути встановлені і Кабінетом Міністрів України, наприклад, за деякими податковими платежами ресурсного характеру) та діють на території всієї країни. Другі – вводяться органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції на обмеженій території. Їх гранична величина по місцевих податках і зборах не обмежена, а по загальнодержавних – обмежується сумою коштів, які надходять у місцевий бюджет за відповідним податком або збором.

Останньою з наведених класифікаційних ознак є зв’язок пільги з іншими елементами податку. З цього погляду, можна виділити такі групи податкових пільг:

- звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків являє собою пільгу, яка надається за елементом «суб’єкт оподаткування». Сфера застосування цих пільг досить широка. Так, окремі категорії юридичних і фізичних осіб не є платниками плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо.

Різновидом пільг цієї групи є «податкові канікули», тобто звільнення певних груп платників від оподаткування на певний період. Призначення цієї пільги – надання податкової підтримки окремим секторам економіки або галузям, а також стимулювання інвестицій. В історії українського оподаткування «податкові канікули» застосовувалися для підприємств з іноземними інвестиціями, для новостворених підприємств (з податку на дохід), для сільгосптоваровиробників (з фіксованого сільськогосподарського податку), для суб’єктів спеціальних економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР) – з податку на прибуток та плати за землю;

- зменшення об’єкта оподаткування являє собою групу пільг, яка допускає виключення з об’єкта оподаткування окремих його елементів, які не враховуються при подальшому обчисленні податкових зобов’язань. Як приклад таких пільг можна навести перелік операцій, звільнених від ПДВ [19]. До цієї групи може бути віднесено також звільнення від оподаткування прибутку, отриманого підприємствами й організаціями громадських організацій інвалідів (при дотриманні встановлених обмежень з видів діяльності, питомій вазі інвалідів в чисельності працюючих та в сумі загальних витрат на оплату праці);

- зменшення бази оподаткування. На відміну від попередньої групи податкових пільг, зменшення бази оподаткування не пов’язане з будь-якими конкретними елементами об’єкта (певними видами доходів – для податку на прибуток і податку з доходів фізичних осіб, окремими видами операцій – для ПДВ і т. ін.). Мова йде про вирахування з бази оподаткування визначених законодавством сум. Різновидами таких пільг також є:

·  встановлення неоподатковуваного мінімуму бази оподаткування;

·  встановлення неоподатковуваного максимуму бази оподаткування (в Україні неоподатковуваний максимум встановлено тільки стосовно внесків на загальнодержавне соціальне, в тому числі пенсійне, страхування);

·  виключення з бази оподаткування визначених законодавством сум (наприклад, зменшення загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб на суму податкової соціальної пільги);

·  зменшення бази оподаткування шляхом виключення з неї суми фактично понесених платником витрат певного виду. В оподаткуванні прибутку до таких пільг можуть бути віднесені передбачені законодавством варіанти включення витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю платника, до складу валових витрат. У податку з доходів фізичних осіб до розглянутої підгрупи можуть бути віднесені пільги у вигляді податкового кредиту, суть якого полягає саме в зменшенні розміру загального оподатковуваного доходу на суму фактично понесених платником витрат на визначені цілі. Проте, слід зазначити, що використання самого терміна «податковий кредит» у такому випадку явно не відповідає економічній суті цієї податкової пільги;

- зменшення податкових ставок. У світовій практиці така пільга має місце досить часто, причому переважним варіантом є застосування в установлених випадках ставки, зменшеної на 50%. Її поширеність пов’язана з «прозорістю» застосування такої пільги та простотою її адміністрування.

- застосування спеціальних методів податкового обліку. Надана платникові можливість зміни методу податкового обліку в загальному може розглядатися як пільга, оскільки вона сприймається як виняток із загального правила. Прикладом може бути таке: право платника ПДВ (при виконанні вимоги щодо не перевищення граничного обсягу оподатковуваних операцій суми у 300 тис. грн. за останніх 12 календарних місяців) за власним бажанням обирати касовий метод ведення податкового обліку. Якщо більша частина операцій поставки здійснюється таким платником на умовах наступної оплати (що є звичайним за наявності конкурентного середовища), застосування касового методу відстрочує частину податкових зобов’язань до моменту їхньої оплати, що дозволяє не допустити передчасного відволікання оборотних коштів;

- збільшення податкового (звітного) періоду. Однією з серйозних проблем українського оподаткування, з погляду платників, є скорочена (порівняно з іншими країнами) тривалість базових податкових періодів з основних податків та зборів. Для платника податків скорочені податкові періоди означають, по-перше, – необхідність постійного резервування коштів для здійснення поточних податкових платежів, по-друге, – додаткові витрати (і коштів, і часу), пов’язані з необхідністю більш частого складання та подання податкової звітності. Тому дозвіл використовувати більш тривалий, ніж базовий, податковий період, являє собою податкову пільгу. Прикладом пільг цієї групи може служити збільшена тривалість податкового періоду з податку на прибуток (календарний рік) для суб’єктів космічної діяльності. За податком на додану вартість до таких пільг може бути віднесена можливість вибору платником (за певних умов) квартальної тривалості податкового періоду;

- зменшення суми податку, яка підлягає сплаті. Ця група пільг пов’язана з порядком визначення суми податку, яка перераховується в бюджет. Пільги такого роду поділяються на дві підгрупи.

Перша з них – виключення з обчисленої суми податку якої-небудь її частини. Прикладом такої пільги є надання деяким групам платників податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів звільнення від сплати 50% суми податку. В такому разі мова йде про половину суми нарахованого податку, хоча в інших випадках може бути встановлена інша величина (наприклад, 35, 30% і т. д.) і пов’язана вона може бути не з конкретною групою платників, а з виконанням певних умов, встановлених державою.

До другої підгрупи може бути віднесене зменшення суми податку, яка підлягає сплаті, на величину понесених платником цільових витрат. Такі пільги отримали назву «податкового кредиту» (за аналогією з податковим кредитом з ПДВ, хоча останній являє собою не пільгу, а елемент законодавчо визначеного порядку оподаткування). Порівняно зі зменшенням об’єкта або бази оподаткування, податковий кредит більш сприятливий для платника, оскільки його витрати зменшуються на повну суму наданого звільнення.

У світовій практиці надання податкових пільг застосовуються два види податкового кредиту – простий податковий кредит, який припускає зменшення суми податку на повну суму понесених цільових витрат або її частину, а також прирістний податковий кредит, суть якого полягає у зменшенні суми податку на суму приросту відповідних витрат у звітному періоді порівняно з встановленою базою (наприклад, фактичні витрати минулого періоду або середньогалузеві витрати). Простий податковий кредит стимулює будь-які витрати, які здійснюються підприємством в обраному напрямі, а прирістний кредит – тільки збільшення цих витрат. Тому закордоном часто обидва види податкового кредиту використовуються одночасно;

- відстрочення та розстрочення сплати податкових зобов’язань. Загалом відстрочення та розстрочення сплати податку є не пільгою, а механізмом податкового адміністрування, практика застосування якого в Україні заснована на необхідності фінансової підтримки (а не стимулювання) суб’єкта господарювання. Водночас, відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань може розглядатися і як пільга, в тому випадку, якщо вона є винятком із загальних правил. Так, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» [6, п. 1.11.4] передбачене надання спеціальної податкової пільги, яка має назву «інвестиційний податковий кредит». Під ним розуміється відстрочення сплати податку на прибуток, надане суб’єктові підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що його буде отримано в результаті реалізації інноваційних програм.

Отож, в податковій системі України чітко сформовані принципи пільгового оподаткування та застосування санкцій за порушення податкового законодавства. Основою таких принципів служить нормативно-законодавча база в сфері податків.

В процесі соціально-економічного розвитку нашої країни досить важливою категорією є державні фінансові ресурси, які є вагомим інструментом забезпечення безперебійного функціонування всіх ланок управління держави та народного господарства. Основним джерелом формування державних коштів є податкові платежі суб’єктів господарювання та громадян, які стягуються до Державного та місцевих бюджетів. Саме від величини наповнення сукупного бюджету залежить реалізація всіх функцій держави, багатьох поставлених перед державним апаратом завдань та різноманітних соціальних програм.

Однак, на процес формування основного фінансового ресурсу країни також впливають різноманітні чинники, до яких можна віднести податковий стимул.

Податковий стимул у вигляді пільг та санкцій (штрафів, пені) може впливати як позитивно (у вигляді підвищення доходності бюджету), так і негативно (у вигляді втрат бюджету). Наприклад податкова пільга з одного боку стимулює підвищення ефективності роботи багатьох суб’єктів господарської діяльності, що в результаті зростання їхніх оборотів та підвищення доходності призводить до збільшення сум податків отриманих від таких підприємств. З іншого боку значне зростання сум податкових пільг порівняно з податковими платежами підприємств, що їх отримують, а також зловживання ними призводить до втрат бюджету. Тому даний вид податкового стимулу потребує постійного аналізу та щорічного корегування окремих видів пільг на основі результатів такого аналізу, з метою усунення ознак втрачання доходів бюджету.

Штрафні санкції та пеня також мають двозначний характер. В першому випадку вони сприяють наповненню бюджетів додатковими коштами та забезпечують добросовісне виконання всіх своїх податкових зобов’язань суб’єктами господарювання, в деякій мірі попереджають порушення податкового законодавства з боку платників. З іншого боку досить часте застосування таких санкцій може призвести до упередженого ставлення платників податків до податкових органів, до зростання кількості судових позовів на податкові інспекції, до ретельного приховування частини операцій підприємств, що в свою чергу сприяє виникненню втрат частини доходів бюджету. З метою визначення впливу податкових пільг на формування доходної частини бюджетів необхідно проаналізувати обсяги та структуру таких пільг. Аналіз, яких буде здійснено на інформаційній базі Чернівецької обласної податкової адміністрації (дод. К, Л, М, Н, П, Р).

На першому етапі необхідно дослідити динаміку наданих пільг на податкові платежі до зведеного бюджету області в розрізі видів податку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки податкових пільг на суми податкових платежів до зведеного бюджету Чернівецької області за 2005-2007 роки (тис. грн.)

Якщо розглянути табл. 2.1, то можна побачити, що найбільші суми пільг податковими органами були надані на сплату податку на додану вартість, при чому суми пільг протягом досліджуваного періоду зростали на 14285,68 тис. грн. (10% відносно попереднього року) в 2006 році та на 97780,34 тис. грн. (62,4%) в 2007 році. На другому місці за величиною – пільги з податку на прибуток, які протягом 2005-2007 років також зростали на 13460,93 тис. грн. (70,1%) та на 8267,76 тис. грн. (25,3%). Досить вагоме місце в попередні роки посідали пільги з акцизного збору, сума яких в 2005 році становила 35498,24 тис. грн. і переважала пільги з податку на прибуток, однак за останні 2 роки їх сума скоротилась до 2951 тис. грн.

Для більш детального уявлення структури наданих пільг необхідно розглянути рис. 2.1, 2.2, 2.3.

Рис. 2.1. Структура податкових пільг Чернівецької області за видами податків за 2005 рік

Рис. 2.2. Структура податкових пільг Чернівецької області за видами податків за 2006 рік

Рис. 2.3. Структура податкових пільг Чернівецької області за видами податків за 2007 рік

Отже, з вище наведених рисунків можна прослідкувати зростання питомої ваги пільг з податку на додану вартість, яка значно домінує над іншими видами і в 2007 році її частка становила 82,2%.

Частка пільг з акцизного збору взагалі зменшилася з 17,2% в 2005 році до 1% в 2007році, проте, за аналогічний період виросла питома вага пільг з податку на прибуток – до 13,2%.

Щодо інших видів пільг, то тут ситуація сильно не змінилася, зокрема, що стосується пільг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, а також пільг з місцевих податків та платежів, то протягом всіх звітних років величина їх часток була наближена до нуля.

Важливою частиною дослідження теми даної роботи є аналіз податкових піль в розрізі місць їх надання, адже відомо, що значну частину пільг, що мають місце в зведеному бюджеті області, було надано в обласному центрі – м. Чернівці. З метою такого аналізу необхідно розглянути табл. 2.2.

Аналізуючи табл. 2.2 можна побачити, що суми пільг наданих в м. Чернівці переважають пільги по області. Зокрема постійність такої тенденції протягом 2005-2007 років прослідковується за такими видами податку як податок на прибуток та податок на додану вартість.

Таблиця 2.2 Аналіз динаміки податкових пільг Чернівецької області за місцем їх надання за 2005-2007 роки

Якщо розглядати податок з власників транспортних засобів та акцизний збір, то видно, що пільги по таких видах податку в області протягом всього досліджуваного періоду переважають аналогічні суми пільг в обласному центрі. Слід зазначити, що в 2006 році пільги з податку з власників транспортних засобів в м. Чернівці не надавалися, також не надавалися пільги з акцизного збору в 2006-2007 роках.

Щодо пільг з плати за землю та з місцевих зборів та платежів, то тут протягом 2005-2007 років відбулися деякі зміни в структурі: якщо в 2005 році пільги на більші суми були надані по області, то вже в 2007 році пільги по м. Чернівці переважали.

Загальну структуру податкових пільг в розрізі місць їх надання можна розглянути на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка структури суми пільг в Чернівецькій області в розрізі місця надання за 2005-2007 роки

З рис. 2.4 видно, що суми пільг по м. Чернівці постійно переважали, однак, протягом досліджуваного періоду можна прослідкувати деяке зниження їх частки: так в 2005 році вона перевищувала позначку 62%, а в 2007 році була дещо нижче 62%.

Загалом, переважання розмірів пільг наданих по місту Чернівці над пільгами наданими по Чернівецькій області пояснюється зосередженням основної маси всіх підприємств в обласному центрі.

Якщо досліджувати структуру податкових пільг в розрізі бюджетів, то, варто відмітити, що тут існує чітке їх розмежування, яке пов’язане з віднесенням податкових платежів, в залежності від їх виду, до окремого бюджету. Так до державного бюджету відносяться тільки пільги з податку на додану вартість та з акцизного збору, а до місцевих бюджетів – пільги з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з плати за землю, а також з місцевих податків і зборів. Щодо пільги з податку на прибуток, то вона присутня як і в державному так і в місцевих бюджетах, її структуру можна розглянути на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Динаміка структури пільг з податку на прибуток в Чернівецькій області в розрізі видів бюджету за 2005-2007 роки

На рис. 2.5 прослідковується нестабільність в структурних змінах, зокрема в 2006 році частка пільг з податку на прибуток до державного бюджету значно переважала, що було зумовлено зростанням суми даної пільги та скороченням суми пільг до місцевих бюджетів.

Зокрема, якщо розглядати динаміку величини пільг по даному виду податку, то тут протягом періоду 2005-2007 років можна простежити значне їх зростання. Очевидно, воно відбулося завдяки збільшенню кількості підприємств діючих на загальній системі оподаткування.

Досліджуючи детальніше податкові пільги надані в м. Чернівці можна зауважити, що за даними податкової звітності ДПІ у м. Чернівці 562 суб’єкта підприємницької діяльності подали звіт про використання пільг за 2007 рік і відповідно скористалися пільгами. За відповідний період 2006 року скористалося пільгами 572 суб’єкти господарської діяльності.

За даними звітів по пільгах за 2007 рік 562 суб’єкти господарської діяльності отримали 749 пільг, щодо сплати п’ятьох видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів на загальну суму 189936,52 тис. грн., з них 7 суб’єктів–фізичних осіб на суму – 493,721 тис. грн. В порівнянні з 2006 роком сума наданих пільг збільшилась на 54368,13 тис. грн.

Обсяги наданих платникам податків пільг за звітний період складають:

-  за рахунок Державного бюджету – 180202,53 тис. грн. або 94,9% всієї суми пільг, (за 2006 рік – 127706,12 тис. грн. (94,2%));

-  за рахунок місцевого бюджету – 9734 тис. грн. або 5,1% всієї суми наданих пільг, (за 2006 рік – 7862,27 тис. грн. (5,8%)).

Слід відзначити, що при зменшенні кількості отриманих пільг в порівнянні з минулим роком на 12 суми наданих пільг збільшились на 54368,13 тис. грн.

За 2007 рік сума фактичних надходжень до бюджетів всіх рівнів збільшилась у порівнянні з 2006р. на 156156,1 тис. грн. Співвідношення сум отриманих пільг до сум фактичних находжень за 2007 рік склало:

-  до Зведеного бюджету – 36,6% (189936,52 тис. грн. до 518738,11 тис. грн.), в той час як за 2006р. – 37,4 % (135568,40 тис. грн. до 362581,5 тис. грн.).

-  до Державного бюджету – 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.), відповідно за 2006р.цей показник склав – 76,9 % (127706,14 тис. грн. до 165967,6 тис. грн.)

-  до місцевого бюджету – 3,4% (9734,0 тис. грн. до 289541,8 тис. грн.), за 2006р.– 4,0% (7862,27 тис. грн. до 196614,0 тис. грн.)

Отже, не зважаючи на зростання суми наданих пільг по м. Чернівці їх відносна величина до суми надходжень податкових платежів за 2007 рік зменшилась на 0,8%, що свідчить про зменшення впливу податкових пільг на надходження до бюджету.

А от якщо розглядати Державний бюджет, то тут навпаки відбулося зростання відносної величини податкових пільг на 1,5%, що свідчить про недоотримання на дану величину коштів в бюджет, спричинене наданими пільгами. Варто також зазначити, що суми пільг на податкові платежі до Державного бюджету мають досить високе значення. Становлячи 78,4% від суми податкових надходжень, вони здійснюють досить вагомий негативний вплив на доходну частину Державного бюджету.

Підприємства, що отримали пільги за 2007 рік, сплатили до зведеного бюджету 303293,38 тис. грн., або 58,5% в загальному обсязі надходжень, при цьому отримавши пільг на суму 189936,52 тис. грн. Не зважаючи на отримання пільг, 11 підприємств допустили виникнення податкового боргу за податковим зобов’язанням по інших видах податків, який станом на 1 січня 2008 року складає 2308,85 тис. грн.

По фактичних сумах наданих пільг по м. Чернівці за 2007р. найбільшу питому вагу займають пільги, надані по:

-  податку на додану вартість – 155450,39 тис. грн. (81,8% загальної суми пільг),

-  податку на прибуток – 28772,33 тис. грн. або 15,1%

-  платі за землю – 5704,2 тис. грн. або 3,0% до загальної суми пільг.

У порівнянні з 2006 року відбулось збільшення суми пільг по податку на прибуток на 4986 тис. грн., по ПДВ – на 48880,02 тис. грн., по платі за землю на 501,57 тис. грн.

Щодо кількості отриманих пільг, то у порівнянні з 2006 рік зменшилась кількість пільг по ПДВ на 5, по податку на прибуток на 3 і збільшилася кількість пільг по платі за землю на 2.

Всі пільги, відповідно до довідника пільг № 44 наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2008 року поділяються за наступними ознаками:

В – пільги, що призводять до втрат бюджету;

А – пільги, що не призводять до втрат бюджету;

Н – переваги в оподаткуванні, що за економічною сутністю не являються фінансовою підтримкою платника;

Z – пільги, що зменшують надходження до бюджету.

Якщо розглядати окремо кожен вид податку, то варто відмітити, що Станом на 1 січня 2008 року на податковому обліку перебувають 2929 платників податку на прибуток. По підсумках роботи за 2007 рік пільгою по податку на прибуток скористалися 266 платники. По податку на прибуток було надано 288 пільг на суму 28772,33 тис. грн., це складає 36,3% до фактичних надходжень по податку на прибуток за 2007р. Сума отриманих пільг по податку на прибуток за 2007р. на 4986 тис. грн. більша обсягів пільг, наданих за 2006 рік. Значні суми пільг показали суб’єкти підприємницької діяльності по таких пільгах по податку на прибуток:

1.  Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій отриманих у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (код пільги 11020193.) Пільгу показали 200 пільговиків (або 75,2% від загальної кількості пільговиків по податку на прибуток) на суму – 10113,6 тис. грн. За ознакою пільг відноситься до категорії z – тобто до пільг, що зменшують надходження до бюджету. Крім того, має ознаку цільового призначення.

2.  Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій отриманих у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань (код пільги –11020199) . Пільгу показали 7 пільговиків на суму – 5241,54 тис. грн. Ознака пільги – категорія z.

3.  Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій отриманих у вигляді коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг (код пільги 1102195).

4.  Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій отриманих у вигляді коштів або майна, які надходять неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пп. 7.11.11 п. 7.11.статті 7 закону (код пільги 11020197) – 7 пільговиків на суму – 4650,41 тис. грн. Дана пільга за ознакою пільг теж відноситься до категорії z і має ознаку цільового призначення.

5.  Від оподаткування звільняються доходи у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством (код пільги 11020198). Пільгу показали 4 платники в сумі 1339,18 тис. грн.,

6.  Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій отриманих у вигляді дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (код пільги 11020196). Пільгу показали 6 платників на суму 672,73 тис. грн.

7.  Звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру (код пільги 11020188). Пільгу отримали 5 платників на суму 224,36 тис. грн.

8.  Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) (код пільги 11020081). Пільга віднесена до категорії в – тобто пільг, що призводять до втрат бюджету. Пільгу показали 5 платників в сумі 572,19 тис. грн.

9.  Якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від’ємне значення об’єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від’ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох півріч та року здійснюється з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення (код пільги 11020044). Пільгу показали 9 платників в сумі 429,15 тис. грн.

Щодо податку на додану вартість, то станом на 1 січня 2007 року в ДПІ у м. Чернівці перебуває на податковому обліку 1697 суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб платників податку на додану вартість. По підсумках роботи за 2007 рік пільгою по ПДВ скористались 289 суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб та 8 суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб. Сума отриманих пільг по податку на додану вартість за 2007 рік склала 155450,39 тис. грн., що на 48880,02 тис. грн. більше ніж за 2006 рік.

Значні суми пільг отримали суб’єкти підприємницької діяльності по таких пільгах по ПДВ:

1.  При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ становить «0» відсотків до бази оподаткування (код пільги 14010115) – 89 пільговиків на суму 60316,39 тис. грн., або 38,9 відсотка до загальної суми пільг по ПДВ. За ознаками пільг вказана пільга відноситься до категорії Н – тобто є переваги в оподаткуванні, що за економічною сутністю не являються фінансовою підтримкою платника.

2.  По операціях з надання послуг освіти різного рівня, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг (код 14010084) – 20988,33 тис. грн. по 28 пільговиках. Пільга віднесена до пільг, що є втратами бюджету (категорія В).

3.  По операціях з надання послуг по інкасації, розрахунково-касового обслуговування (код 14010074) – 6 пільговиків на суму 19555,82 тис. грн. За ознаками пільг вказана пільга відноситься до категорії Н.

4.  По коду пільги 14010259 (до 1 січня 2007 року сума ПДВ, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі. Продовжено дію пільги 1 січня 2008 року згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» щодо спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників» (Цільове використання пільги). Пільга віднесена до пільг, що є втратами бюджету. Підприємства подають, крім того, окрему декларацію по ПДВ. Пільгу надано 4 пільговикам на суму – 15811,5 тис. грн.

5.  По операціях з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення (код пільги 14010088) – 58 платників на суму 8096,14 тис. грн. Пільга віднесена до категорії В, тобто пільг, що є втратами бюджету. Слід зазначити, що з 30 грудня 2005 року внесено зміни до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до постанови КМУ від 30 грудня 2005 року № 1303.

6.  При сплаті постачальникам за матеріально-технічні ресурси, що підлягають відшкодуванню із бюджету при продажу товарів, які були експортовані платником (код 14010129) – надано 25 платникам на суму 8965,90 тис. грн. За ознаками пільг вказана пільга відноситься до категорії Z, а саме пільги, що зменшують надходження до бюджету.

7.  По операціях з надання послуг з перевезення пасажирів міським транспортом (код 14010154) – 3861,68 тис. грн. по 4 платниках. (категорія В).

8.  Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при поставці товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону.(код пільги –14010143). Пільгу показали 3 платники на суму 1615,02 тис. грн.

9.  Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України (код пільги 14010118) – (категорія пільг – Н). Пільгу показали 9 суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб та 1 фізична особа на суму 816,51 тис. грн.

10.Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом «0» статті 19 Закону України «Про Єдиний-митний тариф», а також операції з поставки цих товарів видавництвам і підприємствам поліграфії на території України (код пільги 14010296). Пільга надана 1 платнику – в сумі 1651,21 тис. грн.

11.По операціях з надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України «Про страхування» (код пільги 14010072) – 8 пільговиків і сума пільги – 3037,22 тис. грн. (категорія Н).

Таким чином, серед пільг по ПДВ найбільшу питому вагу займають пільги категорії Н – 54,8% (Переваги в оподаткуванні, що за економічною сутністю не являються фінансовою підтримкою платника) – що в сумі становить 85122,48 тис. грн., та пільги категорії В, тобто пільги, що призводять до втрат бюджету – 59529,75 тис. грн., що складає 38,3 % до загальної суми пільг.

Що стосується плати за землю, то станом на 1 січня 2008 року на податковому обліку перебуває 961 юридичних осіб – платників плати за землю. За 2007 рік пільгою по платі за землю скористалося 106 платників. Сума отриманих пільг по платі за землю склала 5704,20 тис. грн. або 3% від загальної суми наданих пільг та 60,6 % від загальної суми надходжень поданому податку. За ознаками пільг, відповідного до Довідника пільг № 44 пільги по платі за землю віднесені до двох категорій: А – пільги, що не призводять до втрат бюджету (сума пільг за 2007 р. склала 4717,29 тис. грн., що складає 82,7% до загальної суми пільг по платі за землю), та В – пільги, що призводять до втрат бюджету (сума пільг в звітному періоді склала 987,01 тис. грн., або 17,3% до загальної суми пільг по платі за землю). В порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість пільговиків зросла на 2, сума пільг відповідно збільшилась на 501,58 тис. грн.

Значні суми пільг по платі за землю отримали суб’єкти підприємницької діяльності по таких пільгах:

1.  (код пільги 13050026) – заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок державного бюджету – сума пільги 1767,67 тис. грн. по 34 пільговиках. Пільга віднесена до категорії А.

2.  (код пільги 13050052) – звільняються від сплати земельного податку вітчизняні заклади охорони здоров’я, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Пільга віднесена до категорії А, тобто, що не призводить до втрат бюджету. По даному коду пільг є 33 пільговики і сума пільги – 728,46 тис. грн.

3.  (код пільги 13050051) – Звільняються від сплати земельного податку вітчизняні заклади освіти, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів сума пільги 626,34 тис. грн.. по 16 пільговиках.

4.  На 2007 рік місцеві органи влади надали пільгу по платі за землю у межах сум, що надходять до їх бюджетів (код пільги 13055000) 1 платнику

5.  (код пільги 13050009) – не справляється плата за землі кладовищ. Пільгу показали 3 платники на суму 437,80 тис. грн.

6.  (код пільги 13050001) – від земельного податку звільняються заповідники, в тому числі історико-культурні національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади та інші – 884,08 тис. грн. по 3 пільговиках.

Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецькій області за 2005-2007 роки та більш детальний аналіз звітних даних по м. Чернівці показав, що пільги на найбільші суми було застосовано з податку на додану вартість, які займають 81,8% від їх загальної суми. Слід зазначити, що 38,3% даного виду пільг становлять пільги віднесені до категорії В, тобто ті, що призводять до втрат бюджету. Це свідчить про досить вагомий вплив податкових пільг на формування доходної частини бюджету.

Аналіз такого виду податкового стимулу як санкція буде проведено в наступному підрозділі.

Штрафні санкції та адміністративні стягнення у вигляді пені мають досить важливе значення при формуванні доходної частини сукупного бюджету держави.

Застосування даних санкцій завжди є наслідком певних зловживань з боку суб’єктів господарської діяльності. Часто такі стягнення застосовуються за неповне відображення всіх господарських операцій та заниження сум податкових платежів в результаті помилок платників податків (при умисному заниженні сум податкових платежів застосовується кримінальна відповідальність), тому вони можуть супроводжуватися донарахуванням сум основного податкового платежу, що забезпечує додаткове (повне) надходження коштів до бюджету.

Величина сум податкових санкцій може свідчити про рівень зловживань з боку платників податків. Тому досліджуючи їх динаміку, можна виявити динаміку порушень податкового законодавства, яка може коливатися в результаті зміни самого податкового законодавства, економічної чи політичної нестабільності. Такий аналіз може виявити взаємозалежність між змінами податкових законів та реакцією на них платників податків.

Щодо аналізу застосування податкових санкцій в місті Чернівці то його можна здійснити на основі даних табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Аналіз динаміки податкових санкцій застосованих податковими органами в м. Чернівці протягом 2005-2007 років (тис. грн.)

Дані наведені в табл. 2.3 показують, що динаміка сум податкових санкцій протягом 2005-2007 років була нестабільною. Зокрема, основний платіж, який донараховується податковою інспекцією в результаті неповного відображення бази оподаткування самими платниками, протягом 2005-2006 років зріс на 8119 тис. грн., а от за період 2006-2007 років його величина зменшилась на 4462 тис. грн.

Аналогічну ситуацію можна простежити і по штрафних санкціях, за попередній звітний період їх сума зросла на 1172 тис. грн., а за останній – знизилась на 280 тис. грн.

З даної ситуації можна зробити висновок про взаємозалежність між сумами основного платежу та штрафів, яку можна пояснити тим, що неповне відображення бази оподаткування завжди тягне за собою як донарахування додаткових сум податкового платежу, якщо така помилка була виявлена податковими органами, так і відповідні штрафні санкції в залежності від виду податку та порушення.

А от якщо розглядати пеню, то динаміка її величини мала протягом досліджуваного періоду зовсім протилежні зміни. Так, за 2005-2006 роки сукупний розмір пені по м. Чернівці зменшився на 392 тис. грн., а за 2006-2007 роки зріс на 480 тис. грн. Слід зазначити, що пеня нараховується тільки при простроченні термінів подання звітності або погашення податкового боргу на суму такого боргу, тому вона не настільки прив’язана до штрафних санкцій. Тобто не завжди пеня нараховується разом з штрафами чи навпаки.

Однак, пеня постійно присутня при донарахуванні основного платежу. Вона нараховується на суму несплаченого податку з урахуванням днів від моменту виникнення податкового боргу до моменту встановленого терміну погашення після факту виявлення порушення. Тому, зважаючи на зростання сум донарахованого основного платежу, суми пені також мали б зрости, проте, можна побачити зовсім протилежну ситуацію. Причиною якої можуть бути незначні терміни прострочення податкового платежу, терміни виявлення помилок при обрахунку бази оподаткування, що підтверджує ефективність роботи податкових органів пов’язаних з виявленням порушень.

Наочніше динаміку податкових санкцій можна прослідкувати на рис. 2.6.

Загалом така динаміка податкових санкцій може свідчити про те, що в 2006 році підвищилась кількість або обсяги зловживань платників податків, пов’язаних з неповним відображенням всіх фінансового-господарських операцій, що й призвело до підвищення сум донарахованого основного платежу та штрафних санкцій. А от платіжна дисципліна та дотримання термінів подання звітності покращилися, про що свідчить зниження розмірів пені.

Зниження донарахованих сум основного платежу та застосованих штрафів протягом 2007 року виражає зниження частки порушень податкового законодавства з боку суб’єктів господарської діяльності. А зростання пені свідчить про підвищення кількості порушень термінів сплати податків та подання звітності.

Рис. 2.6. Динаміка податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки

В загальному, якщо порівнювати початок і кінець досліджуваного періоду, то можна побачити, що протягом 2005-2007 років сукупна сума від застосування податкових санкцій зросла на 4637 тис. грн. (33,9%). Однак, це ще не означає, що погіршилось виконання податкових законів та своїх податкових зобов’язань з боку діючих підприємств. Таке зростання здебільшого відбулося в результаті підвищення кількості діючих суб’єктів господарської діяльності на ринку м. Чернівці.

На сьогоднішній день більшість підприємств, особливо тих, які вже не один рік здійснюють свою діяльність, намагаються повністю дотримуватися всіх законів, що обґрунтовують їхню роботу, відображати всі свої господарські операції та сумлінно виконувати всі свої податкові зобов’язання перед державою. Заниження сум виплат в бюджет на таких суб’єктах відбувається тільки відповідно до законодавства, чого можна досягти завдяки наявності висококваліфікованих спеціалістів: юристів та бухгалтерів. Проте, в процесі постійного економічного циклу завжди створюються нові суб’єкти господарювання, які з причин малої досвідченості або відсутності досвідчених фінансових працівників припускаються помилок в визначенні бази оподаткування, що тягне за собою відповідальність у вигляді санкцій.

В табл. 2.4 можна прослідкувати темпи приросту розмірів податкових стягнень за досліджуваний період.

Таблиця 2.4 Аналіз темпів приросту податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки

З вище наведеної табл. 2.4 можна більш краще оцінити отриманий результат.

Отже, на основі отриманих даних можна зробити висновок про те, що в 2006 році податковими органами проводився більш жорсткіший контроль за платниками податків, про що свідчить значне підвищення темпу зростання сум донарахованого основного платежу (на 143%) та деякого підвищення сум штрафних санкцій (на 15,5%). Таке припущення можна підтвердити також значним зниженням сум пені (на 94,9%). Тобто в результаті проведення детальних перевірок вчасно було виявлено не донараховані суми податку, що й попередило виникнення значних термінів прострочення, а в результаті знизились суми нарахованої пені.

Що стосується структури податкових стягнень, то її можна дослідити на основі табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз структури податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки (%)

З табл. 2.5 видно, що найменшу частку в складі застосованих стягнень податковими органами в м. Чернівці в результаті виявлених порушень має пеня, яка протягом досліджуваного періоду не перевищувала 3%. Зокрема в 2006 році відбулось значне зниження частки нарахованих сум пені (до 0,1%), а вже в 2007 році вона знову зросла (до 2,7%).

Щодо найбільшої питомої ваги, то тут в 2005 році перевагу мали суми застосованих штрафних санкцій (55,4%), а основний платіж займав 41,5%. Однак, в 2006 році ситуація кардинально змінилася: частка основного платежу зросла на 19,6% і склала 61,1%, а частка штрафних санкцій зменшилась до 38,8%.

В 2007 році перевага відносної величини донарахованих сум основного платежу залишилася, однак, вона була вже не настілки вагомою, так як частка знизилась до 51%. А от величина штрафних санкцій підвищилась до 46,3%.

Наочніше структуру податкових стягнень можна розглянути на рис. 2.7, 2.8 і 2.9:

З проведеного аналізу чітко можна простежити значне переважання сум штрафних санкцій та донарахованого основного платежу на сумами пені, що може свідчити про присутність більш грубих зловживань з боку суб’єктів господарської діяльності податків. Причинами цього можуть бути податкова обтяженість та нерівномірний розподіл податкового тягаря, а також помилки самих платників викликані недостатністю висококваліфікованих спеціалісті в галузі фінансів.

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005 рік

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2006 рік

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2007 рік

В підсумку практичної частини дослідження можна зробити висновок про те, що система застосування податкових стимулів має ще не досконалий характер. Загалом, застосування багатьох пільг є неефективним і призводить до втрачання частини доходів державою. А сукупність штрафних санкції створює додатковий податковий тиск на платників, який і так присутній в економіці, з причин недосконалості застосовуваних податкових ставок та розбіжностей, що виникають через наявність двох видів обліку: бухгалтерського та податкового.

Питання про вдосконалення податкової системи, що відповідає стратегії євроінтеграційного розвитку країни, сприяє інноваційно-інвестиційній моделі економічного зростання, знаходиться в центрі уваги наукової та громадської думки з часу здобуття незалежності України. Особливо сьогодні, на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря, що є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту, частини податкових надходжень до бюджету й економічної кризи.

Оцінюючи стан податкових відносин в Україні, більшість вчених, експертів і політиків сходяться на тому, що основними вадами податкової системи є надмірне податкове навантаження на платників та нерівномірний розподіл податкового навантаження, спричинений масштабними ухиленнями від сплати податків.

Система оподаткування України розвивається поступово, зміни, які відбувалися за роки незалежності, були позитивні: кількість податків було зменшено, податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилась база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків. І все ж система оподаткування має значні недоліки.

Основними недоліками діючої податкової системи є:

-  нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

-  перетворення податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон;

-  велика кількість нормативно-правових актів з питань оподаткування, – більш як 500 нормативно-правових актів, нормами яких повинні володіти та керуватись на практиці як платники податків, так і працівники органів державної податкової служби України [41, 40];

-  неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

-  неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих і ефективних механізмів захисту прав платників податків;

-  проблема подвійного оподаткування;

-  велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, що перевищують доходи бюджету, які забезпечуються за рахунок їх справляння.

Також до негативних рис податкової системи варто віднести її надмірну фіскальну спрямованість і не врахування інших завдань, таких як стимулювання виробництва, інновацій, інвестування, розвиток підприємницької діяльності [46, 257] .

Значним недоліком системи оподаткування України є нестабільна та неузгоджена законодавча база. Це позбавило підприємства можливостей не лише перспективного планування своєї діяльності, а й оперативного, що серйозно гальмує розвиток економіки. Проблемним постає і питання про податок на додану вартість, який уже став синонімом зловживань та корупції. Підприємствам доводиться довго чекати повернення ПДВ з бюджету після його сплати, а найгостріша з проблем ПДВ полягає в тому, що і дотепер працює «вибірковий» принцип повернення ПДВ, що завдає шкоди конкурентоспроможності економіки України.

Окремою проблемою є податкові пільги. По-перше, звільняючи від податків деякі підприємства, держава збільшує податковий тягар іншим. По-друге, податкові пільги часто перетворюються на ухилення від податків, які здійснюються шляхом штучного банкрутства; фальсифікації документів, наданих підприємствами на відшкодування ПДВ; створення фіктивних підприємницьких осіб тощо.

Результатом цього є значна податкова заборгованість до державного бюджету.

Податкові пільги в Україні справедливо вважаються однією з причин ерозії податкової бази, порушення принципів економічної ефективності та соціальної справедливості, нерівномірного розподілу податкового тягаря, уникнення податків. При цьому багато нарікань викликають пільги з податку на додану вартість як найчисленніші (становлять понад 80% від загальної суми пільг, що надаються юридичним особам) та найбільш деформуючі. Річ у тому, що обтяжений податковими пільгами ПДВ втрачає більшість своїх переваг:

-  всеохопне оподаткування вітчизняного споживача, зумовлене універсальним характером податку;

-  нейтральність щодо умов ринкової конкуренції;

-  відсутність кумулятивного ефекту, що становить головну перевагу цього податку порівняно з податком з обороту;

-  високу фіскальну ефективність та раціональність.

Досліджуючи результати роботи податкових органів м. Чернівці в сфері надання податкових пільг було виявлено, що пільги по податку на додану вартість в 2007 році займають 81,8% від загальної суми наданих пільг, що свідчить про вагомий, в більшій мірі негативний, вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.

Слід зазначити, що при формуванні доходної частини Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Чернівці в 2007 році становить 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.) від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.

Необхідно також наголосити на тому, що в сукупності пільг з податку на додану вартість наданих в Чернівцях в 2007 році 38,3% (59529,75 тис. грн.) займають пільги, які призводять до втрат бюджету, що також свідчить про вагомий негативний вплив.

Серед пільг, які спричиняють до втрат бюджету такі, як операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, що використовуються для виробництва товарів, операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою ставкою; операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, які використовуються для виробництва товарів, (послуг, робіт), операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою або за повною ставкою податку тощо.

Щодо питання використання податків як інструментів економічного стимулювання необхідно зазначити наступне. Стимулююча роль податкової системи може полягати лише у мінімізації негативного впливу податкової системи на діяльність господарюючих суб’єктів. Тому основною способом покращення податкової системи, підвищення сприяння податкових органів розвитку бізнесу та вдосконалення податкового стимулу має бути не створення необмеженої різноманітності пільг, а зниження загального податкового тиску на платників податків.

Загалом, якщо розглядати основні шляхи вдосконалення податкової системи, то до них можна віднести:

1.  Знизити ставку податку на прибуток підприємств до 20 %.

2.  Встановити принцип визначення моменту збільшення валових доходів та валових витрат за фактом переходу права власності (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт).

3.  Не включати до валового доходу активи, що надходять платнику податку при виконанні інвестиційних зобов’язань власниками корпоративних прав за результатами приватизації.

4.  Нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по ПДВ здійснювати виключно за «касовим» методом.

5.  Відшкодування ПДВ здійснювати безпосередньо через Державне казначейство України.

6.  Знизити ставку податку на додану вартість з 20 до 15 відсотків.

7.  Впровадження новішого та ефективнішого механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість, згідно якого такий товаровиробник може обрати режим збору податку за фіксованою ставкою, сума якого залишається в його розпорядженні як компенсація податку на додану вартість, сплаченого у складі витрат.

8.  Забезпечити використання єдиних первинних документів обліку для податкового та бухгалтерського обліку.

9.  Ліквідувати податкову накладну як документ податкового обліку.

10.Підтримати пропозицію Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України щодо шкали і ставок оподаткування доходів фізичних осіб.

11.Запровадження Єдиного соціального збору для роботодавців. Що, в першу чергу, дозволить суттєво скоротити витрати на адміністрування, обсяги звітності тощо.

12.Запровадити механізм виключення із сукупного доходу фізичних осіб – платників податків відсотків, сплачених ними за користування іпотечними кредитами, одержаними для будівництва житла та внесків, сплачених до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та частини внесків у системи недержавного пенсійного забезпечення.

13.Встановити розмір державного мита, виходячи виключно з вартості компенсації витрат державних органів на здійснення відповідних дій.

14.Виключити з оподаткування податком на рекламу послуг з реклами, що надаються через засоби масової інформації.

15.Зберегти спрощену систему оподаткування малого та середнього підприємництва.

16.Не вводити будь-якого майнового податку на даному етапі соціально-економічного розвитку України.

17.Знизити ставку плати за землю з 1 до 0,5 % у тих населених пунктах, де була проведена грошова оцінка землі.

Дискусія, яка точиться навколо шляхів подальшого удосконалення податкової системи України, має на меті визначення засад її побудови, а метою роботи щодо удосконалення системи оподаткування є, в кінцевому результаті, прийняття Податкового кодексу. Проте Податковий кодекс не є самодостатнім документом. Це має бути єдиний національний продукт суспільної згоди та взаєморозуміння, філософію і принципи побудови якого повинен розуміти кожен громадянин.

На думку промисловців і підприємців та з врахуванням досвіду побудови діючої системи оподаткування, доцільним видається поетапне прийняття Податкового кодексу. Метою зміни діючого податкового законодавства є його приведення до вигляду, придатного для включення в Податковий кодекс.

Що стосується основних шляхів вдосконалення пільгової системи оподаткування, то до них можна віднести:

1.  Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.

2.  Замінити більшу частину пільг з ПДВ оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.

3.  Забезпечити більш жорсткіший контроль над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.

4.  Знизити кількість пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.

5.  Звузити сукупність ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.

Слід зазначити, що в Постанові кабінету міністрів № 160 від 5 березня 2008 року «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)» в розділі ІІ Декларації («Пріоритетні завдання щодо податкової політики») передбачено мінімізацію податкових пільг, а також впорядкування діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, з метою вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності [24].

В підсумку можна сказати, що сукупність податкових пільг, які застосовуються в податковій системі України є занадто обширною. Більшість з них себе не оправдовують, а навпаки призводять до втрачання значних доходів бюджетів. Тому необхідно скоротити кількість застосовуваних пільг, але за умови одночасного зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання з сторони основних податків. Саме за цим принципом і повинна реформуватися податкова система держави.

Що стосується досвіду зарубіжних країн в сфері застосування інструментів податкового стимулу, то його можна розглянути на податкових системах окремих країн.

Якщо дослідити податкову систему Австрії, то тут можна виділити такий вид пільги як податковий кредит, який полягає у звільненні від оподаткування частини бази оподаткування у визначеному розмірі.

Дана пільга застосовується при оподаткуванні доходу від збільшення вартості капіталу, але тільки для тих підприємств, які повністю розпродуються або закриваються. При оподаткуванні такого доходу повністю звільняється від стягнення податків дохід від продажу іноземних філій компаній. Не підлягають оподаткуванню і вірогідні втрати платника (має право відносити їх на собівартість).

Також податковий кредит застосовується для платників – фізичних осіб з необмеженою податковою відповідальністю. Але одержати його може лише один член родини за умови, що дохід дружини не перевищує встановленої суми і в родині є дитина.

В досліджуваній країні також існує пільгова ставка у розмірі 50 % від середньої податкової, яка застосовується до:

-  сплачених доходів австрійськими компаніями у вигляді акцій, паїв, часток статутного фонду;

-  дивідендів на капітал;

-  екстраординарного доходу (приріст на капітал, при продажу компанії або її частини, від продажу окремих активів компанії, що використовуються у головному виробництві);

-  інших надходжень з фонду компанії.

При оподаткуванні так званим «корпоративним податком» (податок на дивіденди виплачувані однією компанією іншій) юридичних осіб можуть звільнятися від даного податку підприємства, що беруть участь у капіталі іноземних суб’єктів господарювання.

Однак, для отримання податкових пільг австрійське підприємство за участі його в іноземній компанії зобов’язане:

-  нести необмежену податкову відповідальність в Австрії;

-  володіти не менш як 25% капіталу іноземної компанії;

-  мати організаційно-правову структуру (згідно з австрійським законодавством);

-  брати участь у капіталі іноземної компанії не менш як 12 місяців;

-  питома вага цінних паперів, що приносять прибуток у вигляді процентів, не може перевищувати 25 %.

Крім того, з одержаного доходу виключається собівартість збитків, пов’язаних з виробничою або комерційною діяльністю протягом семи років.

При сплаті податку на майно подружжя, які мають необмежену податкову відповідальність і проживають разом (і з ними неповнолітні діти) обкладаються податком як одна особа. Для цієї категорії платників встановлюється неоподатковуваний мінімум на кожного члена родини з відповідними пільгами для всіх членів родини. Для платника з обмеженою відповідальністю оподатковується лише те майно, що перебуває на території Австрії.

Щодо податку на додану вартість, то від нього звільняються фінансові операції, експортні угоди, угоди щодо продажу землі.

Якщо розглядати податкову систему Великобританії, то в цій країні при визначенні оподатковуваного доходу сучасний прибутковий податок передбачає наступні скидки і пільги:

-  стандартна особиста скидка, яка виконує роль неоподатковуваного мінімуму, складає 3445 ф. ст. у рік; для осіб, старших 64 років – 4200 ф. ст. старших 74 років – 4370 ф. ст. Платники ще старшого віку сплачують податок по понижених ставках, якщо їх сукупний дохід не перевищує 14200 ф. ст. Величина знижок щорічно індексується в залежності від інфляції.

-  оподатковуваний дохід зменшується на суму витрат, пов’язану з одержанням доходу (спецодяг, обладнання для роботи), а також на суми внесків до пенсійних і благодійних фондів, медичної страховки для старших 65 років, процентних платежів по позиках на придбання житла та власності (максимум 30 тис. ф. ст.).

-  у числі пільг знаходяться особисті скидки (personal allowance) одиноким людям, які мають на утриманні дітей віком до 16 років, або старшого віку за умови, що дитина студент денної форми навчання.

-  передбачено спеціальну податкову пільгу на приріст доходу. Остання надається у випадку, коли незначне додаткове збільшення доходу платника переміщає його у категорію платників, для яких установлені більш високі податкові ставки. Наприклад, декларований дохід платника складає 30100 ф. ст., тобто, одержавши понад 30 тис. всього 100 ф. ст., платник попадає у вищу рубрику оподатковуваних доходів. У такому разі у платника є право сплатити податок на 30 тис. за ставкою 24% плюс надлишок у 100 ф. ст., що, вочевидь, вигідніше, ніж платити з усієї суми 30100 ф. ст. за ставкою 40%.

При стягненні податку на приріст вартості капіталу (податок на різницю між вартістю продажу та вартістю купівлі матеріальних та нематеріальних активів) звільняються від оподаткування перші 5 тис. ф. ст. доходу від реалізації, а також доходи від продажі приватних автомобілів, житлових будинків, витворів мистецтва, державних цінних паперів (облігацій, ощадних сертифікатів), а також доходи від полісів на страхування життя та азартних ігор.

При стягненні податку на додану вартість від оподаткування звільняються земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги.

Розглядаючи податкову систему Данії, слід відмітити, що при стягненні податку на прибуток від сплати звільняються операції з цінними паперами, що перебувають у власності три роки (якщо цінні папери не є основним джерелом доходу підприємства). Звільняються від податку дивіденди, якщо їх утримувач володіє пакетом акцій у розмірі 25 % протягом фінансового року.

Якщо датська компанія має за кордоном філію, то вона повинна занести прибуток, одержаний за кордоном, до сукупного оподатковуваного доходу (при цьому може отримати податковий кредит, що не повинен перевищувати 50 % сукупного доходу з усіх джерел). У деяких випадках з метою заохочення фірми до освоєння іноземних ринків збуту продукції їй може надаватися пільга.

В Іспанії при оподаткуванню прибутковим податком фізичних осіб в процесі обчислення податкового доходу з бази оподаткування вираховуються: допомога у зв’язку зі звільненням, хворобою, виграші та премії, внески на соціальне страхування, профспілкові внески (але не більш ніж 5 % від бази оподаткування і не більші за встановлену суму), а також витрати у встановленому розмірі на кожну дитину, утримання батьків (якщо їм понад 65 років і вони проживають у родині платника), внески на благодійні цілі, розмір витрат на підприємницьку діяльність. Зменшується оподатковуваний дохід на 15% у зв’язку з витратами на ліки (якщо це підтверджується документами). За приховування доходу накладається штраф у розмірі 300% від прихованої суми.

Деякі пільги діють при розрахунку ПДВ. Так, від сплати повністю звільняються підприємства освіти, медичні послуги у лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова справа, деякі операції з нерухомістю, а також товар, придбаний без ПДВ, експортні операції.

Встановлено досить жорсткі санкції за порушення термінів сплати податків:

-  за затримку сплати до 3 місяців – 10% від розміру податку;

-  за затримку сплати до 6 місяців – 50%;

-  за затримку сплати понад 6 місяців – 100%.

В Італії від сплати податку на додану вартість звільняються операції зі страхування, надання кредитів, операції з акціями, облігаціями, золотом, іноземною валютою, медичного забезпечення, народної освіти, культури, поштових послуг та експортні операції.

Пільгова ставка 4 % застосовується до виробників товарів першої необхідності (хліб, молоко, продукти харчування, газети, журнали).

При оподаткуванні доходів фізичних осіб до бази оподаткування не включаються:

-  сума сплаченого місцевого прибуткового податку;

-  орендна плата та інші платежі за нерухомість;

-  проценти, що сплачуються за отриманим раніше іпотечним кредитом;

-  витрати на лікування (у повному обсязі вираховуються витрати на хірургічні операції);

-  витрати на поховання (у чітко визначеному розмірі);

-  витрати на освіту (не більше суми, встановленої в державних закладах);

-  аліменти;

-  внески до системи соціального страхування та забезпечення;

-  внески до соціального страхування життя від нещасних випадків;

-  витрати, пов’язані з поточним ремонтом, утриманням та охороною творів мистецтва;

-  внески на боротьбу з голодомором (не більш ніж 2 % від доходу до оподаткування);

-  допомога театральним об’єднанням (не більш ніж 20 % від доходу до оподаткування);

-  пожертви на користь церкви.

Крім вище наведених пільг, існують також відрахування на дружину, яка перебуває на утриманні чоловіка, відрахування для осіб найманої праці, як тих, хто працює, так і для тих, хто перебуває на пенсії.

Щодо оподаткування прибутку підприємств, то тут платники, які сплачують податки в інших країнах, мають право на пільгу в Італії. Якщо між Італією та державою, де одержано дохід, існує угода про усунення подвійного оподаткування, то процент стягнення не може перевищувати розмір прибуткового податку в Італії. Коли ж міждержавної угоди не існує, пільгове стягнення має ліміт у межах 25%.

При оподаткуванні доходів громадян в Німеччині для неодружених встановлено значно меншу суму неоподаткованого мінімуму, ніж для одружених. Це пов’язано з важкою демографічною ситуацією в країні і спрямовано на стимулювання народжуваності, зростання чисельності населення.

При оподаткування промисловим податком (податок, що нараховується на капітал та прибуток підприємства до сплати податку на прибуток) не оподатковуються промисловий дохід та капітал, розміри яких менші встановлених.

При оподаткуванні ПДВ в Німеччині з більшості товарів застосовується ставка 15%; на продовольчі вироби та книжково-журнальну продукцію – 14%. Повністю звільняються від сплати ПДВ підприємства громадського харчування, ресторани та кафе. Не обкладаються ними експортні поставки, обороти цивільної авіації, морського судноплавства, операції юридичні та з цінними паперами. Звільняються від сплати ПДВ також фізичні особи, які є підприємцями і в перший рік мають дохід менший за визначену суму, а на наступний рік планують оборот, розмір якого не більший за встановлений законом.

В податковій системі Польщі податок на додану вартість (податок на товари та послуги) має три ставки: основна – 22 %, знижена – 7 та 3 % та нульова.

Знижена ставка 7% застосовується переважно на перероблені продукти харчування, товари для дітей, будівельні матеріали та роботи, пов’язані із спорудженням житла, продукцію та товари сфери охорони здоров’я, послуги пасажирського транспорту, туристичних організацій, підприємств громадського харчування, окремі муніципальні послуги.

Ставку 3% встановлено на товари та послуги підприємств сільського господарства, а також лісового, мисливського, рибного, низку товарів імпорту непереробленої та переробленої продукції цих же сфер.

Нульова ставка застосовується на експортні товари та послуги, а також імпорт засобів сільського та лісового господарства, книги, пресу, продаж квартир, добрива, засоби захисту рослин, корми для худоби, сільськогосподарські машини, трактори та інструменти.

Звільняються від оподаткування народні ремесла та живопис, надання послуг у сфері сільського, лісового та рибного господарства, фінансові послуги, послуги у сфері культури, мистецтва, науки, освіти, державної пошти, торговельних організацій. Звільняються від сплати деякі об’єкти оподаткування, а також організації без права відшкодування цього податку, платники, які сплачують прибутковий податок у формі «податкової картки», фірми та підприємства, в яких працюють інваліди.

У Франції при оподаткуванні ПДВ застосовується знижена податкова ставка на більшість продовольчих товарів, продукцію сільськогосподарського виробництва, книжки, медикаменти, деякі послуги (туристичні, готельні). Зовсім звільняються від сплати ті підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов’язані з експортом, державні підприємства та установи, що виконують адміністративні, соціальні, виховні, культурні та спортивні функції; сільськогосподарські виробничі структури; окремі професії – викладацька діяльність, приватні практикуючі лікарі, особи духовної творчості.

При оподаткуванню прибутку підприємств (податок з компаній) щойно створені компанії мають пільги щодо цього податку протягом п’яти років (перші два роки податок зовсім не сплачується, на третій рік – лише 25 % від ставки, четвертий – 50%, п’ятий – 75% і лише на шостому році ставка застосовується у повному обсязі). З метою стимулювання підприємства в інвестуванні передбачається надання податкового кредиту – 50% на приріст витрат з науково-дослідних робіт. При цьому, однак, встановлюється верхня межа витрат. На 25% ставки діє пільга щодо оподаткування на приріст витрат компанії з професійної підготовки кадрів.

При оподаткуванні операцій податком на доходи, одержані від операцій з нерухомим майном не підлягає оподаткуванню прибуток з продажу основного житла, а також житла, термін власності якого більш ніж 32 роки.

При оподаткуванні податком на власність запроваджено пільги на деякі види майна (використовуване в професійній діяльності, предмети старовини, художні та колекційні вироби) або вони взагалі звільняються від оподаткування.

Встановлено пільги з оподаткування земельним податком, а з деякої власності він зовсім не стягується (наприклад з державної власності, що знаходиться за межами міст і призначена для сільськогосподарського використання, з фізичних осіб, 75 років).

Від податку на незабудовані ділянки тимчасово можуть звільнятися ділянки, що перебувають у державній власності.

При стягненні податку на житло від його сплати звільняються малозабезпечені громадяни.

За порушення податкового законодавства передбачаються цивільні, адміністративні та карні санкції (визначаються не карним законодавством або нормами Кримінального кодексу, а нормативними актами загальної системи податкового законодавства). До таких порушень належать обман, шахрайство, приховування сум, що підлягають оподаткуванню, подання заздалегідь неправильної бухгалтерської звітності. Це стосується також фіктивних угод купівлі-продажу, за що може бути застосований штраф на велику суму, обов’язкове відшкодування сум податків, позбавлення порушника волі на різні терміни, заборона займатися підприємницькою та комерційною діяльністю, публікація вироку суду в пресі.

Порушенням вважається і ситуація, коли платник податку протидіє агентам, які здійснюють перевірку, образа їх.

В податкові системі такої країни як Швеція, що є найбільш соціально направленою, податковим пільгам приділяється менша увага. В даній державі діє досить жорстка податкова система. Однак, більша частина стягнених коштів повертається до платників у вигляді отриманих від держави послуг.

В Швеції звільняються від оподаткування дивіденди, одержані від вітчизняних та іноземних компаній (за умови мінімального пакету акцій у 25 % або оподаткування філії за ставкою 15%).

При оподаткуванні доходу громадян резиденти Швеції можуть отримати податкові кредити, за умови якщо:

-  робітник працює в одній країні та на одному підприємстві не менш ніж один рік;

-  відрахування та пільги встановлюються загальними правилами держави, а не регламентуються особливими угодами;

-  роботодавцем є уряд Швеції.

Прибутковий податок може бути двох видів:

-  муніципальний – дохід до визначеної суми оподатковується за ставкою 32 %;

-  національний податок – понад 80 % працівників, які мають доходи, менші за визначену суму, звільнені від його сплати, а сплачують лише місцевий. Для громадян, які мають доходи, що перевищують визначену суму, ставка становить 20 %. Для тих, хто мав досить великі доходи, максимальна ставка становить 50 %, а для середніх доходів громадян – 30 %, для низькооплачуваних – фактична ставка прибуткового податку становить менш ніж 24 %.

При стягненні податку на додану вартість на деякі товари (здебільшого харчування, туризм) діє знижена ставка – 12 %, на газети – 6 % (загальна ставка – 25%).

Отже, політика кожної окремої держави в сфері застосування податкових пільг має свої переслідувані цілі. Однак, в більшості їх застосування спрямоване на забезпечення соціальної підтримки незахищених громадян та підприємств, а також для стимулювання вигідних для розвитку держави сфер діяльності.

Найбільш розгалужену систему податкових пільг можна простежити у такій європейській країні як Франція, яка має досить великий історичний фінансовий досвід. Саме в цій державі вперше було запроваджено податок на додану вартість, який пізніше розповсюдився по більшості країнах світу. Сукупність запроваджених в Франції податкових пільг призначена на стимулювання та підтримки роботи підприємств, які ще не повністю сформували свою стійкість на ринку, а також підприємств державного сектору. Іншою метою застосування податкових пільг є підвищення добробуту населення та підтримка соціально незахищених верств населення.

Система застосування податкових пільг потребує постійного вдосконалення відповідно до соціально-економічних змін в державі. Основою такого вдосконалення є постійний моніторинг та аналіз процесів та результатів застосування податкових стимулів.

В даний час проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних у процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого в світі досвіду в сфері оподаткування.

Діюча сьогодні в Україні податкова система сформувалась ще на старті трансформаційного процесу. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак, на сьогоднішній день головним завданням функціонування податкової політики повинна стати переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулююча функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом з тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. Тому регулююча і фіскальна функції податків і системи оподаткування в цілому повинні бути збалансованими.

Збалансування також є необхідною умовою при формуванні ефективної системи податкових стимулів, яка на сьогоднішній день також має ряд недоліків:

-  порушення принципів економічної ефективності та соціальної справедливості;

-  присутність нерівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків;

-  наявність шляхів уникнення оподаткування завдяки зловживанню пільгами (незаконному їх використанню);

-  невиправданість та неефективність багатьох видів передбачених законодавством пільг;

-  втрачання значних доходів державою, про що свідчить надмірна частка сум наданих піль в порівнянні з отриманими податковими платежами.

Такий недолік підтверджують результати проведеного аналізу за даними звітності податкових органів міста Чернівці та Чернівецької області.

Обсяги наданих платникам податків пільг за звітний період складають:

-  за рахунок Державного бюджету – 180202,53 тис. грн. або 94,9% всієї суми пільг, (за 2006 рік – 127706,12 тис. грн. (94,2%));

-  за рахунок місцевого бюджету – 9734 тис. грн. або 5,1% всієї суми наданих пільг, (за 2006 рік – 7862,27 тис. грн. (5,8%)).

Співвідношення сум отриманих пільг до сум фактичних находжень за 2007 рік склало:

-  до Зведеного бюджету – 36,6% (189936,52 тис. грн. до 518738,11 тис. грн.), в той час як за 2006р. – 37,4 % (135568,40 тис. грн. до 362581,5 тис. грн.).

-  до Державного бюджету – 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.), відповідно за 2006р.цей показник склав – 76,9 % (127706,14 тис. грн. до 165967,6 тис. грн.)

-  до місцевого бюджету – 3,4% (9734,0 тис. грн. до 289541,8 тис. грн.), за 2006р.– 4,0% (7862,27 тис. грн. до 196614,0 тис. грн.)

Отже, при формуванні доходної частини Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Чернівці в 2007 році становить 78,4 % від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.

Слід відмітити, що 81,8% від загальної суми наданих пільг в Чернівцях займають пільги з податку на додану вартість, що свідчить про вагомий негативний вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.

Тому з метою усунення негативних наслідків при використанні пільгової системи оподаткування суб’єктами господарської діяльності необхідно вжити ряд заходів, до яких можна віднести:

1.  Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.

2.  Заміну більшої частини пільг з податку на додану вартість оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.

3.  Забезпечення більш жорсткішого контролю над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.

4.  Зниження кількості пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.

5.  Скорочення сукупності ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.

Що стосується податкових санкцій, то їх аналіз показав значне переважання сум штрафів над сумами пені, що свідчить про наявність більш грубого порушення податкового законодавства та платіжної дисципліни платниками. Взагалі, сукупна сума застосованих стягнень є досить громіздкою. В 2007 році в м. Чернівці вона становила 18307 тис. грн., а це 3,5% від суми податкових надходжень (518738,11 тис. грн.) в сукупний бюджет Чернівців за аналогічний період.

Такі дані свідчать про присутність в економіці України податкового обтяження та його нерівномірного обтяження.

Зважаючи на це можна зробити висновок про наявність потреби проведення податкової реформи, яка повинна відбуватися за принципом одночасного зниження податкового навантаження та скорочення кількості податкових пільг.

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115 с.

2. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР (зі змінами і доповненнями) / В кн.: Податкове законодавство України. Бібліотека офіційних видань.-К.: Парламентське вид-во. – 1998.-С. 144-150.

3. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вин. І,– С. 13-17.

4. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ / У зб. Систематизованого законодавства «Податкове адміністрування». – Бухгалтерія. – 2002. – № 16.-С.14-24.

5. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і допов неннями) / В зб. систематизованого законодавства «Основи податкового законодавства». – Бухгалтерія. – 2002. – № 38/1-2. – С. 175-179.

6. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 72-122.

7. Про плату за землю: Закон України (в редакції Закону України від 19 вересня 1996 р. № 378/96-ВР зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 176-182.

8. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: Закон України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ (зі змінами і доповненнями) / Податкова система: Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006.-Вип. 1.-С. 186-189.

9. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV (зі змінами та доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006. – Вип. 1. – С. 125-157.

10. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006.-Вип. 1.-С. 28-56.

11. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-Ш (зі змінами і доповненнями) // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 лютого.

12. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1.-С. 70-71.

13. Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби: Закон України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 68-70.

14. Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої Закон України від 23 березня 2000 року (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства.-К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. І. – С. 66-67.

15. Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби: Закон України від 19 листопада 1999 року № 1246-XIV (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 65.

16. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. І. – С. 57-60.

17. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1 – С. 239-242.

18. Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № ПО // Офіційний вісник України. – 2001. – № 13.-Ст. 578.

19. Про порядок нарахування платниками податку податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 22 вересня 2003 року № 442 // Бухгалтерія. – 2003. – № 42. – С. 15-26.

20. Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 // Офіційний вісник України. – 2003.-№27.-Ст. 1347.

21. Про порядок обліку платників податків: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 // Офіційний вісник України. – 1998. – №11. – Ст. 431.

22. Кодекс України про адміністративні правопорушення (станом на 2 березня 2004 року). – К.: Атіка. – 2004.

23. Про порядок нарахування, терміни сплати і надання розрахунку акцизного збору: Положення Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. № 111 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 14. – Ст. 636.

24. Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації): Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 160

25. Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99 // Урядовий кур’єр. – 1999. – 13 лип.

26. Балакін Р.Л. Акцизне оподаткування тютюнових виробів у державах – членах Європейського Союзу та в Україні // Фінанси України. – 2007. – №10. – С. 24-29.

27. Василик О. Д. Податкова системи України: Навч. посіб. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 478 с.

28. Данілов О. Д., Лапишн Ю. В., Оншценко В. А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі. – Ірпінь: Академія, ДПС України, 2002. – 292 с.

29. Дікань Л. В., Воінова Т. С. Податкова система. – X.: Вид. ХДЕУ, 2002. – 252 с.

30. Єфименко Т.І. Основні напрями трансформації податкової системи в Україні // Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 28-35.

31. Єфименко Т.І., Луніна І.О., Соколовська А.М. Аналіз фіскальних наслідків надання деяких пільг з податку на додану вартість // Фінанси України. – 2005. – №10. – С. 33-36.

32. Загородиш А. Г, Єлисєєв А. В. Податки та податкове планування підприємницької діяльності: Монографія, – Львів: Центр Бізнес-Сервісу, 2003.-152 с.

33. Іванов Ю. Б. Система оподаткування в схемах і таблицях. Частина 1. Загальнодержавні та місцеві податки і збори в Україні: Навч. посіб. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2004.-416 с.

34. Іванов Ю. Б. Система оподаткування в схемах і таблицях. Частина II. Оподаткування фізичних осіб. Частина III. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 304 с.

35. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник. – К.: Атака, 2006. 920 с.

36. Іголкін І. В. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету// Фінанси України. – 2005р. – №8. – С. 25-28.

37. Крисоватий А. І. Кізима А. Я. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 304 с.

38. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.

39. Майстренко О. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій // Право України – 2006. – №2. – С. 40-43.

40. Новицький В.Є. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку: питання методології // Фінанси України. – 2007. – №10. – С. 33-36.

41. Омелянович Л. О. Податкова система: Навч. посіб. (друге видання перероблене і доповнене) / Л. О. Омелянович, О. О. Папаїка, В. О. Орлова, Г. Є. Долматова, О. В. Веретенникова. – Донецьк: Дон дует, 2005. – 276 с.

42. Рейнська В.Б. Роль податкової системи у трансформаційних процесах в Україні // Фінансова система України. Збірник наукових праць.-Острог: Видавництво НаУ “Острозька академія»,2006. – Вип.8. – 4.1.

43. Соколовська А. М. // До питання про податкову реформу в Україні // Фінанси України. – 2006р. – №4. – С. 21-23.

44. Чеберкус Д.В. Жилінська О.І., Пільгове оподаткування витрат на дослідження й розробки: теоретичні та практичні аспекти // Фінанси України. – 2007. – №12. – С. 22-26.

45. Шевчук В.О., Римарська Р.Ю. Уніфікація податкових систем країн Європейського Союзу як критерій поглиблення інтеграції // Фінанси України. – 2007. – №12. – С. 15-19.