реферат
Главная

Рефераты по рекламе

Рефераты по физике

Рефераты по философии

Рефераты по финансам

Рефераты по химии

Рефераты по хозяйственному праву

Рефераты по экологическому праву

Рефераты по экономико-математическому моделированию

Рефераты по экономической географии

Рефераты по экономической теории

Рефераты по этике

Рефераты по юриспруденции

Рефераты по языковедению

Рефераты по юридическим наукам

Рефераты по истории

Рефераты по компьютерным наукам

Рефераты по медицинским наукам

Рефераты по финансовым наукам

Рефераты по управленческим наукам

Психология педагогика

Промышленность производство

Биология и химия

Языкознание филология

Издательское дело и полиграфия

Рефераты по краеведению и этнографии

Рефераты по религии и мифологии

Рефераты по медицине

Отчет по практике: Діяльність Пирятинського сирзаводу

Отчет по практике: Діяльність Пирятинського сирзаводу

ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД

У Пирятинському сир заводові передував колишній маслозавод, заснований 1920 р. на Прилуцькій вулиці (нині вул. Цибаня). 1935 р. підприємство реконструйоване, пізніше — розширене. Першим директором маслозаводу був Бондаренко, опісля — Г.М. Васюченко, І.К. Стельмашенко та Ф.X. Карабут. До війни у приміщенні по вулиці Лубенській (тепер вул. Жовтнева) знаходився цех по виготовленню твердого сиру, куди пізніше й перебазувався маслозавод. На старому сирзаводі директорами працювали Т.Я. Майданников, Г.О. Нарем, Ю.М. Васюченко, М.А. Хільченко, Ф.X. Карабут, С.М. Чечельницький, М.П. Копилаш і П.А. Маяцький. Тут переробляли майже 40 тонн молока за добу.

Зі збільшенням виробництва молока у колективних господарствах гостро постало питання будівництва підприємства з проектною потужністю переробки 180 тонн молока за добу при двозмінній роботі. 21 жовтня 1969 р. директор будівництва Г. І. Сало та спеціально створена комісія забили перший пакілець на будівельному майданчику, а 21 січня 1974 р. було підписано акт про введення в експлуатацію нового заводу, директором якого став Г.І. Сало. Трьом видам продукції (російському сиру, вершковому маслу та молочному цукру) було присвоєно Державний знак якості. Сирзаводом 1978 р. почалося спорудження нового цеху замінника незбираного молока для випоювання телят. 1982 р. завод очолювала І.Є. Кошелєва, потім — Ф.А. Сайно, А.Т. Різвий.

У квітні та жовтні 2003 р. торгова марка «Молочний шлях» за сири сичужні тверді стала переможцем на Національному рейтингу «Краща торгова марка». Знак якості «Вища проба» присвоєно сирам «Російський», «Пирятинський», «Голландський» та вершковому маслу «Селянське». Розвиваються також підсобні промисли. Тут солять і коптять рибу, продукують соняшникову олію, переробляють сою, працюють млин, пекарня, заводська їдальня тощо. Продукція сирзаводу висококонкурентна на внутрішньому і зовнішніх ринках, її охоче розкуповують пирятинці, жителі Києва, Полтави, Москви та інших міст.

Найціннішим скарбом трудового колективу є його працьовиті, ініціативні й винахідливі люди. Колектив шанує ветеранів виробництва, пенсіонерів. Серед них І.П. Маляр, О.В. Шмиголь, Б.В. Матушевський, М.С. Чайка, К.М. Сав'яненко, Н.Ю. Прохорова, Л.П. Омелюх та інші. За високі, стабільні виробничі показники підприємства, особисту ініціативу та благодійність директор заводу В.М. Гаркуша, який очолив підприємство 1998 р., удостоєний відзнаки Української Православної Церкви — ордена «Почесний Хрест».

Закрите акціонерне суспільство "Пирятинський сирзавод".

Асортимент продукції заводу, що складається з 26 видів твердих сирів, 16 твердих фасованих сирів, 21 плавлених сирів, виходить під торгівельною маркою "Молочній Шлях".

Впродовж останніх 4-х років на підприємстві була проведена заміна всього виробничого устаткування, побудований новий цех по виробництву сухої молочної сироватки і цех плавлених сирів.Для забезпечення виробництва сирів високоякісним молоком, в сировинній зоні заводу проходит будівництво молокоприймальних пунктів, оснащених охолоджувальними установками.

У 2008 році на проведення реконструкції і технічного переоснащення ЗАТ "Пирятинський сирзавод" було інвестовано 23 млн. гривень, на 2009 рік заплановано більше 30 млн. гривень.

Пирятинський сирзавод входить в ЗАТ "Молочний альянс" і є одним з найбільших виробників твердих сирів в Україні.

ЗАТ "Молочний альянс" створено в 2006 році як холдингова компанія.

До складу холдингу входить 9 виробничих підприємств молочної галузі: Пирятинський, Баштанській, Городенковський, Згуровський, Тростянецький, Новоархангельські сирзаводи, Яготинський маслозавод, Золотоношський масловиготовлювальний комбінат, Варвамаслосирзавод і компанії "Еталонмолпродукт", Торговий Дім "Еталон".

1. Структура виробництва, основні та допоміжні цеха і їх призначення

Основні напрямки діяльності:

- виробництво сирів твердих і плавлених;

- виробництво масла тваринного, продукції з незбираного молока;

- виробництво сухої молочної сироватки;

- оптово-роздрібна і фірмова торгівля;

- виробництво інших продовольчих товарів.

Пирятинський сирзавод виготовляє багато різних видів сирів. Почнемо з твердих сирів:

Сир Російський

Виготовлений по класичній технології. Має виражений кисломолочний смак і запах, ніжну пластичну консистенцію, рисунок у вигляді вічок неправильної, щілиноподібної форми.

Жирність:50%

Форма: низький циліндр

Вага:8-8,5 кг

Упаковка: полімерна плівка

Термін зберігання:90 діб

Умови зберігання:при температурі від -4°С до 0°С і відносній вологості повітря 85-90%

Транспортна упаковка: гофро-ящик, 2 головки сиру в ящику, загальна вага близько 16 кг

Сир Витязь

Має виражений сирний, слабо кислуватий смак і запах, ніжну пластичну консистенцію, рисунок у вигляді вічок неправильної, щілиноподібної форми.

Жирність:50%

Форма: низький циліндр

Вага:8-8,5 кг

Упаковка: полімерна плівка

Термін зберігання:120 діб

Умови зберігання:при температурі від -4°С до 0°С і відносній вологості повітря 85-90%

Транспортна упаковка: гофро-ящик, 2 головки сиру в ящику, загальна вага близько 16 кг

Сир Голландський круглий

Має виражений сирний смак і запах, ніжну пластичну консистенцію, рисунок у вигляді вічок круглої, овальної форми. Вічка можуть бути відсутні.

Жирність:45%

Форма: сфероподібна

Вага:1,8-2,5 кг

Упаковка: полімерна плівка

Термін зберігання:90 діб

Умови зберігання: при температурі від 0°С до 6°С і відносній вологості повітря 80-85%

Транспортна упаковка: гофро-ящик, 6 головок сиру в ящику, загальна вага близько 12 кг

Сир Пирятинський Дуплет

Має виражений сирний, чистий смак і запах, ніжну пластичну консистенцію, рисунок у вигляді окремих вічок круглої або овальної форми. Вічка можуть бути відсутні.

Жирність:45%

Форма: прямокутний брусок

Вага:2,5-2,7 кг

Упаковка: полімерна плівка

Термін зберігання: 90 діб

Умови зберігання: при температурі від -4°С до 0°С і відносній вологості повітря 85-90%

Транспортна упаковка: гофро-ящик, 2 головки сиру в ящику, загальна вага близько 15 кг

Сир Левове серце

Має виражений сирний смак, з молочно-вершковим ароматом і присмаком, ніжну пластичну консистенцію, рисунок у вигляді вічок неправильної, щілиноподібної форми.

Жирність:50%

Форма:низький циліндр

Вага:8-8,5 кг

Упаковка:полімерна плівка

Термін зберігання:90 діб

Умови зберігання:при температурі від -4°С до 0°С і відносній вологості повітря 85-90%

Транспортна упаковка:гофро-ящик, 2 головки сиру в ящику, загальна вага близько 16 кг

Сир Моцарелла

Жирність:45%

Форма: невеликий циліндр

Вага:450-500 г

Упаковка: плівка

Умови зберігання: при температурі від мінус 4 до 0ºС, відносній вологості повітря (85—90)%, або; при температурі від 0ºС до 6 ºС і відносній вологості повітря (80—85)% — три місяці від дати виготовлення

Транспортна упаковка: гофро-ящик, близько 8 шт. в ящику, загальна вага близько 4 кг

Напівтверді сири

Сир Сулугуні

Жирність:45%

Форма:невеликий циліндр

Вага:450-500 г

Упаковка:плівка

Умови зберігання:при температурі від мінус 4 до 0ºС, відносній вологості повітря (85—90)% або при температурі від 0ºС до 6 ºС і відносній вологості повітря (80—85)% — три місяці від дати виготовлення

Транспортна упаковка: гофро-ящик, близько 8 шт. в ящику, загальна вага близько 4 кг

Сир Чеддер

Жирність:45%

Форма: невеликий циліндр

Вага:500 г

Упаковка:плівка

Умови зберігання:при температурі від 0º до 8ºС, відносній вологості повітря (80±5)% не більше 30 діб від дати виготовлення.

Транспортна упаковка: гофро-ящик, близько 8 шт. в ящику, загальна вага близько 4 кг

Плавлені сири

Плавлений сир «Янтар»

Масова частка жиру:60,0%

Умови зберігання:від 0°С до 4°С

Термін зберігання:45 діб

Упаковка:стаканчик полістироловий

Вага упаковки:100 г.

Вага ящика:2,4 кг

Плавлений сир «Шоколадний»

Масова частка жиру:30,0%

Умови зберігання:від 0°С до 4°С

Термін зберігання:35 діб

Упаковка:фольга

Вага упаковки:брикети по 100 г.

Вага ящика:вага 1 ящ. 3 кг (30 шт.), вага 1 ящ. 5 кг (50 шт.)

Плавлений сир «Дружба»

Масова частка жиру:55%

Умови зберігання:від -4°С до 0°Свід 0°С до 4°С

Термін зберігання:90 діб75 діб

Упаковка:фольга

Вага упаковки: брикети по 100 г.

Вага ящика: вага 1 ящ. 3 кг (30 шт.), вага 1 ящ. 5 кг (50 шт.)

2. Технологічний процес, опис процесів виробництва в даних цехах

Приймальне відділення. В ньому відбувається самі основні операції.

При поставці молока на молочний завод, важливим процесом є перевірка транспортної документації, а також стан автомолцистерни, і пломбування люків. Потім лаборант перемішавши молоко відбирає проби на дослідження на бактеріальне обсіменіння, на наявність антибіотиків, що є дуже важливим елементом. Далі проводиться органолептична оцінка, молоко повинно мати чистий молочний запах без лишніх запахів і присмаку, від білого до ясно-жовтого кольору, також перевіряють на групу чистоти, визначають густину, масову частку жиру і білку, що повинна відповідати нормам встановленим Кабінетом міністрів України.

Молоко повинно відповідати всім показникам ДСТУ 3662-97 « Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Вразі не відповідностей молока даним показникам ДСТУ, молоко не поступає на виробництво, відразу повідомляються господарства з яких надійшло молоко. Після прибуття представника господарства беруться повторні проби, а потім разом вирішують куди буде направлятися молоко.

Якщо молоко проходить по усім дослідженням, то воно через насос потрапляє до лічильника, де лічильник контролює кількість поставленого молока на завод. Потім молоко через фільтри потрапляє в пластинчастий охолоджувач, де воно охолоджується до температури 4…6 ºС, що запобігає подальшому розвитку бактерій. Охолоджене молоко йде на проміжне зберігання в спеціальні ємності, які добре підтримують надану температуру молока. Після резервування молоко направляється по різних цехах в потрібній кількості по молочним трубопроводам.

Сирцех. Після резервування розрахована кількість молока йде на виготовлення сиру, що відбувається в цеху де виготовляється сир.

Технологічний процес в цьому відділенні розпочинається з підігріву молока яке підійшло на виробництво. Його підігрівають до температури 35…45 ºС для кращого очищення від механічних домішок і розділення на дві фракції – вершки і нормалізовану суміш, яка виходе з сепаратора з потрібною жирністю. Ще одна цікава новинка є на заводі – це те що молоко проходить ще й очищення на бактофузі відомої Швейцарської фірми « Альфа Лаваль». Це дає змогу очистити молоко і від непотрібних бактерій.

Далі вже нормалізована суміш проходить пастеризації t = 72…75 ºС, цей процес дає остаточно переконатися, що в суміщі відсутня патогенна мікрофлора. З пастеризатора сиропригодна суміш з температурою 30 ºС, така температура потрібна для заквашування, направляється в сирну ванну де в неї вносять закваску, сичужний фермент і кальцій хлористий.

За певний період часу на поверхні утвориться білий гладкий згусток, під яким буде знаходитися сироватка. Згусток перевіряють на придатність розрізаючи шпателем і трішки піднімаючи його, якщо краї будуть пластичні і гладенькі, то згусток готовий до обробки. Його за допомогою лір розрізають на дрібні частинки протягом кількох годин, утворюється сирне зерно, яке відділяють від сироватки на 75 %. Потім йде підігрівання зерна,друге нагрівання t = 45±2 ºC, і вимішування, цей процес називається сушка зерна, при якому удаляється лишня волога і сирне зерно не злипалося в грудочки. Також щоб зупинити наростання кислотності, технологи додають в сирне зерно сіль.

Потім воно подається в формовочний апарат де утворюється сирний пласт, який йде на пресування. Підчас цього процесу виділяється остаточний залишок сироватки і утворюється щільний пласт сиру, який потім іде на посолку в розсолі, яка відбувається в солільному басейні, обмивку, упакування в вакуумну упаковку і вже напівготовий продукт йде в камеру дозрівання. В залежності від виду сиру термін дозрівання буде становить від троьх місяців аж до п’яти років. Дозрівший сир направляється на реалізацію.

Сир твердий сичужний "Пирятинський "Ніжний" зі смаком пряженого молока" - це гордість колективу.

Сир - це загальновизнаний першокласний харчовий продукт. Він багатий білком і жиром, винятково багатий кальцієм і фосфатами, вітамінами А і В2, тому рекомендується вживати як людям похилого віку, так і дітям.

Сир "Пирятинський "Ніжний" зі смаком пряженого молока" - це висококалорійний продукт, енергетична цінність (калорійність) 100 г. сиру - 371 ккал.. В 100 г. сиру міститься 30 г жиру, 23, 4 г білку і до 3% органічної солі.

Продукт багатий на амінокислоти, солі кальцію і фосфору, вітаміни А (імунні процеси, вироблення антитіл), В2 (покращання стану шкіри нігтів і волосся) та В12 (вироблення еритроцитів, підтримка нервової системи, підвищення енергетичного потегнціалу).

Сир має форму низького циліндра із злегка випуклою бічною поверхнею та округлими гранями. Висота головки сиру від 8 до 12 см, діаметр 26 см, маса однієї головки сиру 7,5-8,0 кг.

Сир "Пирятинський "Ніжний" зі смаком пряженого молока" має виразний гарний смак і запах, з запахом і присмаком пряженого молока, рисунок складається з вічок неправильної, щілеподібної форми. В процесі дозрівання сир набуває ніжну, пластичну консистенцію, білок видеозмінюється, стає розчинним і майже повністю може засвоюватися організмом людини. Ця особливість робить його одним із самих популярних, цінних і корисних харчових продуктів.

Маслоцех. Вершки що утворилися після сепарування молока в сирцеху направляються в маслоцех, де проходить подальша їх обробка.

Вершки спочатку пастеризують при температурі 80…85 ºС, потім дезодируються, тиск в дезодираційній системі повинен бути 60 кПа, подають на сепаратор високожирних вершків де вершки набувають підвищеної жирності. Після сепарування високожирні вершки направляють в нормалізаційну ванну, де нормалізується до потрібної жирності.

Після нормалізації нормалізовані високожирні вершки піддаються термомеханічній обробці, що відбувається на масловиготовлювачах безперервної дії.

Із масло виготовлювача виходить масло, яке потім фасується, упаковується, маркується і направляється на склад для зберігання і на реалізацію.

Цех виготовлення сметани. Не всі вершки йду на виготовлення масла, частина вершків йде на виготовлення іншого продукту, такого як сметани.

Технологічний процес в цьому цеху розпочинається з нормалізації вершків.

Отримані вершки нормалізуються суцільним або знежиреним молоком.

Нормалізовані вершки пастеризуються при 85-90 °С із витримкою від 15із до 10 хв. або при 90-96 °С із витримкою від 20 із до 5 хв. у залежності від виду сметани.

Пастеризовані вершки прохолоджуються до 60-70 °С і направляються на гомогенізацію.

У виробництві сметани з масовою часткою жиру 15, 20 і 30%припускається здійснювати гомогенізацію вершків при температурі 50-70 °С допастеризації. У виробництві ацидофільної сметани гомогенізацію проводять при температурі 26-30 °С і тиску 15-20 МПа після підсквашування вершків.

У гомогенізованих вершках збільшується поверхня жирової фази. При цьому оболонки жирових кульок, що утворилися знову, додатково зв'язують вільну воду. Білкові речовини оболонок жирових кульок беруть участь у структуроутворенні при сквашиванні вершків. Гомогенизация покращує умови кристалізації молочного жиру при дозріванні сметани, що сприяє формуванню рясної консистенції сметани.

Вершки прохолоджуються до температур заквашування 20-26 °С (для дієтичної сметани і сметани 15%-ной жирності до 28- 32 °С, а для ацидофільноїдо 40-44 °С).

Вершки заквашиваються закваскою в кількості 1-5 % (для ацидофільної сметани 5-7 % маси вершків). Для сметани 20%-ной і 30%-ной жирностівикористовують закваску, приготовлену на чистих культурах мезофильныхмолочнокислих стрептококів, для сметани дієтичної і 15%-ной жирності - начистих культурах мезофильных і термофильных молочнокислих стрептококів, а для ацидофільної - на чистих культурах ацидофільної палички і стрептокока, що ароматобразуе. Для заквашування вершків використовують також бактеріальний концентрат.

У виробництві сметани 15%-ной жирності для одержання більш щільногозгустка припускається вносити в вершки ферментний препарат.

Сквашування вершків проводять до утворення згустка і досягнення кислотності 68-75 °Т (дієтична сметанна), 55-75 (сметанна 15%-ной жирності), 65-80 (сметанна 20%-ной жирності) і 55-70 °Т (сметанна 30%-ной жирності).

Тривалість процесу сквашування складає 6-16 ч у залежності від виду сметани. При сквашиванні, охолодженні і дозріванні відбуваються основні процеси структуроутворення сметани, що формують консистенцію готового продукту. При сквашиванніи вершків відбувається спільна кислотна коагуляція казеина і сироваткових білків. Деякі сироваткові вивірки, денатуровані в процесі пастеризації, утворять комплекси з казеином. При цьому поліпшуються гидратационные властивості казеину, що краще зв'язує воду в період сквашування, що забезпечує щільну консистенцію продукту, що добре утримує сироватку. Крім того, при сквашиванні відбуваються часткове тужавіння жиру в жирових кульках і деякій утраті негативного заряду на їхнє поверхні в результаті підвищення кислотності вершків, утворяться скупчення жирових кульок, що беруть участь у формуванні структури продукту.

Сметану випускають у дрібному упаковуванні (скляній тарі, стаканчиках і коробочках із полімерних матеріалів або картонних із полімерним покриттям) масою по 0,05-0,5 кг. Для значної фасовки сметани використовують алюмінієві бідони місткістю 10 кг, металеві фляги-до 35 кг і дерев'яні бочки - 50кг.

Після фасовки сметану спрямовують на охолодження і фізичне дозрівання. Сметанно охолоджується до температури не вище 8 °С у холодильних камерах із температурою повітря 0-8 °С. Одночасно з охолодженням продукту відбувається його дозрівання. Тривалість охолодження і дозрівання сметани в значній тарі 12-48 ч, а в мелкой-6-12 ч.

Дозрівання проводять для того, щоб сметанна набула щільної консистенції. Це відбувається, в основному, унаслідок тужавіння .

Ступінь тужавіння глицеридів залежить від температури охолодження і тривалості витримки: із зниженням температури кількість отверділого молочного жиру в сметані збільшується. При 2- 8 °С воно складає 35-50 %.

Після дозрівання продукт готовий до реалізації.

Цех для сушки сироватки. Сироватка є також цінним молочним продуктом, тому на Пирятинському сирзаводі, сироватка яка відділилася піссля отримання сирного згустку, не викидається,а йде на сушку. Сироватку згущують в вакуум-випарній установці, потім висушують у сущільній башні. І вже суху фасують і відправляють на реалізацію, або використовують в своїх цілях.

На цьому заводі також передбачене місце твердим сирам які не пройшли контролю якості, мають не гарну форму, потріскану поверхню і інщі недолікі. Для таких сирів існує цех по виготовленню плавлених сирів. Де головки твердого не придатного сиру обчищають, миють, подрібнюють, вносять солі плавники, суміш визріває,а потім її розплавляють в спеціальних казанах, що обігріваються парою з температурою 75…95 ºС, тривалістю 8-30 хв. Сирну масу неохолоджуючі фасують на автоматах в алюмінієву фольгу. Потім продукт йде на зберігання і реалізацію.

3. Дегустація і бальна оцінка сирів

Російського сиру. В сирів оцінили маркіровку і упаковку, а також перевірили за декількома принциповими показниками в лабораторії, у тому числі і на наявність ГМО. Крім того всі сири продегустували, аби визначити смачні вони чи ні і чи схожі дійсно на Російський сир.

Маркіровка і Упаковка

Відносно маркіровки зауваження наступне: у складі багатьох сирів немає відповідних індексів при харчових добавках. Нехай в сирах добавок не багато, але три (калій азотнокислий Е252, кальцій хлористий Е509 і фарбник анато Е160b) присутні в більшості продуктів.

Ще одне зауваження відноситься до торгівельних мереж. На сирах, які продаються брусками в упаковці, є етикетка виробника і етикетка супермаркету. При цьому магазин примудряється приліпити свою етикетку рівно поверх заводської етикетки. Адже споживачеві куди важливіше знати дійсну дату виробництва сиру, проставлену самим виробником, чим число, коли на сир була приклеєна етикетка супермаркету з ціною. Деколи магазинною етикеткою перекривається інформація про завод виготівнику (так сталося з сиром "Тульчинка" в цьому тесті) або складі продукту. Адже для деяких людей поважно знати, що при виробництві сиру не використовувався сычужный фермент тваринного походження. Невже на упаковці сиру не вистачає місця для двох етикеток?! Давайте шанобливо відноситися один до одного і перестанемо заважати отримувати повну інформацію про продукт до його покупки.

Лабораторні дослідження

Сири в лабораторіях перевірили по трьох напрямах.

Оскільки підміна молочного жиру рослинним - самий поширений спосіб фальсифікації молочних продуктів, було вирішено провести ідентифікацію жиру в сирах на предмет чи весь жир молочний. Під час минулого тестування Російських сирів ні в одному з продуктів рослинні жири не були виявлені. У нинішньому тестуванні в сирі марки "Тульчинка" було виявлено 48,7% немолочного жиру, що спричинило зниження загальної оцінки.

Другий напрям - перевірка мікробіологічного "благополуччя" сирів шляхом пошуку в них кишкової палички. На жаль, ця проблема молочних продуктів (і сирів у тому числі) ще більш древня, ніж фальсифікація рослинними жирами. Цей тест Російських сирів став приємним виключенням: ні у одному з 8 зразків "небажана живність" виявлена не була. Перевірка продукції на ГМО. Лише небагато продуктів, наприклад вода або цукор, за визначенням не можуть містити ГМО. Сир, на жаль, може містити ГМО, наприклад, якщо до складу продукту доданий соєвий білок. Або ж якщо виробники використовують ферментний препарат мікробного походження з генними модифікаціями. Результат перевірки на ГМО порадував: ні у одному з протестованих сліди ГМО не були виявлені.

Органолептична оцінка

Смакові достоїнства російських сирів оцінювали із залученням фахівців. Фахівці оцінювали сир досить детальний: смак і запах, консистенція, малюнок і колір тесту. Російський сир має бути ніжним і пластичним або злегка щільним, слабо-жовтого або жовтого кольору, рівномірного по всій масі. Смак і запах - виражені сирні, злегка кислуваті, без сторонніх присмаків і запахів. До сторонніх присмаків відносять слабовыраженный, кислий, затхлий, гіркий і кормовий. Вважається, що з дефектів смаку і запаху лише кормовий присмак переходить в сир з молока. Всі останні смакові дефекти утворюються за рахунок огріхів в технології виробництва або при неправильному зберіганні сиру. Гіркий смак - один з найпоширеніших смакових недоліків твердих сирів. Його наявність характерна для сирів, що не дозрівають, в зрілих сирах він відсутній. Зазвичай гіркий присмак з'являється, якщо сири дозрівають в дуже холодних приміщеннях. Якщо для виготовлення сиру використовували молоко з підвищеною кислотністю, то сир вийти консистенції, що маститься. Навпаки, недолік молочної кислоти може привести до резинистой консистенції сиру, яку підсилює використання молока із зниженою жирністю.

У наших тестах сычужных сирів час від часу трапляється наступний конфуз: сир виявляється настільки жахливим за смаком, що фахівці виносять вердикт "підлягає промпереробкі". Цього разу все обійшлося. Всі сири, представлені на дегустацію виявилися смачними: поганих оцінок по органолептичних показниках відсутні, жоден сир не забракували.


Висновок

Сьогодні на українському ринку представлено десятки найменувань та сортів сиру та чимало їх виробників. Але лише одиниці з них вважаються провідними експертами сирної справи, що здатні запроваджувати стандарти та визначати тенденції розвитку всієї галузі. Саме таким підприємством є Пирятинський сирзавод, продукція якого відома під торговою маркою «Молочний Шлях».

Секрет його успіху складається з трьох компонентів. По-перше – це багаті традиції та набутий десятиліттями досвід. По-друге – професійна майстерність, в поєднанні із щирим вболіванням за улюблену справу. І, нарешті – найсучасніше технологічне оснащення, тому що в 2005-2006 роках на підприємстві проведено заміну всього виробничого обладнання.


© 2011 Банк рефератов, дипломных и курсовых работ.